Дослідження копінг-ресурсів особистості на етапі самореалізації

Шістко, Л.О., & Прокопович, Є.М. (2021). Дослідження копінг-ресурсів особистості на етапі самореалізації. Український психологічний журнал, 2(16), 181-199. https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).11

У статті представлені результати дослідження компонентів самоактуалізації та адаптаційного потенціалу в якості предикторів стратегій проактивної копінг-поведінки особистості на етапі самореалізації. На основі психодіагностичних даних, отриманих на вибірці з 80 осіб у віці від 21 до 55 років, за результатами регресійного аналізу виявлено поєднання особистісних рис, що визначають вибір кожної копінг-стратегії. Встановлено ключові фактори-предиктори проактивного копінгу: самоповага, контактність і здатність до оптимального балансу в системі «внутрішня - зовнішня підтримка». Результати можуть бути використані в практиці психологічного консультування і корекційно-розвиваючої роботи для посилення копінг-ресурсів особистості при зіткненні з життєвими труднощами на етапі самореалізації. Основним методом збору даних є психологічне тестування, реалізоване за допомогою наступного методологічного комплексу: тест самоактуалізації (Е. Шостром, адаптація Ю. Е. Гозмана, М. В. Заїки, М. В. Кроз); втрати та надбання особистих ресурсів (Н. Водоп’янова, М. Штейн); проактивний копінг (Л. Аспінвал, Р. Шварцер та С. Тауберт, адаптована Е. Старченковою). Статистичним методом обробки даних є регресійний аналіз. Результати регресійного аналізу довели вплив самоактуалізації та адаптаційного потенціалу на проактивну копінг-поведінку особистості на етапі самореалізації. Вибір кожної стратегії визначається предикторами (від 2 до 6). Найбільший внесок належить показникам шкал самореалізації (9 із 14). Ціннісні орієнтації, спонтанність, синергія, когнітивні потреби та креативність залишались поза межами впливу на проактивний копінг. Зв'язки між активними стратегіями подолання та компонентами самореалізації є суперечливими та неоднозначними (більшість із них - 14 із 22 - мають протилежний характер). Пояснення значною мірою визначається рисами колективістської культури, цінності якої поділяють дорослі члени суспільства. Виявлено, що адаптаційний потенціал має зв’язок лише стосовно стратегії превентивного подолання. Самооцінка, комунікабельність та здатність знаходити оптимальний баланс у системі «внутрішньо-зовнішня підтримка» повинні приділятися ключовим провісникам активного подолання на етапі самореалізації.