Топонімічна деколонізація міста Києва: просторово-орієнтаційний аспект

Нагорний, Т. (2023). Топонімічна деколонізація міста Києва: просторово-орієнтаційний аспект. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, (1-2), 65-72. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2023.87.4

Вступ. Здійснено аналіз процесу деколонізації топонімів міста Києва, що виникли у ХІХ–ХХ ст. як наслідок імперської політики Росії в різних її історичних іпостасях.

Методи. Дослідження полягає у формалізації активного процесу деколонізації топонімів м. Києва. У процесі роботи проаналізовано ретроспективу утворення і трансформацій топонімів. Подано порівняльну характеристику дерусифікації та минулих процесів дерадянізації й декомунізації. На основі теоретичних праць, чинної нормативно-правової бази та практично-направлених посібників розкрито зв’язки між застосуванням топонімів й орієнтацією в географічному просторі.

Результати. Виявлено спільні й відмінні ознаки різних стадій деколонізації топонімів – дерядянізації в 1990–2000-х рр., декомунізації у 2015–2022 та дерусифікації з 2022 р. Охарактеризовано існуюче топонімічне поле міста Києва з поділом на адміністративні й вернакулярні топоніми. Наголошено на взаємопов’язаності топонімічного поля та транспортної системи, запропоновано новий клас топонімів за денотатом – директопоніми. Висвітлено існуючі й потенційні проблеми просторового орієнтування в урбанізованому середовищі, що пов’язані з особливостями топонімічного поля міста Києва. Розроблено принципи оптимального найменування міських об’єктів з акцентом на просторово-орієнтаційному аспекті для уникнення колективної топографічної дезорієнтації. Визначено основні групи урбанонімів, які підлягають перейменуванню, а також виокремлено такі, які є предметом для переосмислення. Подано оцінку офіційному процесу дерусифікації об’єктів міського підпорядкування. Виходячи із принципів оптимального найменування, запропоновано нові назви й проаналізовано результати голосування жителів Києва та прийняття відповідних рішень Київської міської ради.

Висновки. Сучасний стан топонімічного поля Києва піддано критичному аналізу, у тому числі на основі актуальних нормативно-правових актів України та її столиці в цій сфері. Ураховуючи геополітичне положення Києва як столиці єдиної й неподільної України, у межах актуальної у 2022 р. фази деколонізації, а саме дерусифікації, розроблені принципи оптимального найменування міських об’єктів мають стати основою для прийняття управлінських і політичних рішень у цій сфері. Станом на листопад 2022 р., Київською міською радою прийняті рішення щодо перейменування 149-ти міських об’єктів, із них 30 (20 %) отримали назви, запропоновані автором на основі принципів оптимального найменування.