Параметри
АРАБСЬКОМОВНИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ДИСКУРС: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖДЕРЖАВНОЇ УГОДИ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
3 березня 2025 р.
Автор(и) :
Москаленко, Кирило
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
30
ISSN :
1728-242X
Початкова сторінка :
65
Кінцева сторінка :
70
Цитування :
Москаленко, К. (2025). ARABIC DIPLOMATIC DISCOURSE: LINGUOPRAGMATIC FEATURES OF INTERSTATE AGREEMENT. BULLETIN OF TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV. ORIENTAL LANGUAGES AND LITERATURES, 1(30), 65–70. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2024.30.09
Вступ. Актуальність дослідження зумовлена геополітичним контекстом сьогодення та швидкозмінним ландшафтом міжнародних відносин між світовими державами. Визначення особливостей, характерних для арабськомовного дипломатичного дискурсу у його письмовій формі, сприятиме кращому розумінню комунікативних стратегій у контексті міжкультурного спілкування, що ґрунтуються на соціокультурному бекграунді, історії становлення держави й розвитку мови.
Методи. Використані: метод суцільної вибірки (виокремлення текстів, що підлягають аналізу), описовий метод (організація, інтерпретація і класифікація мовних явищ), зіставний метод (системне порівняння схожих семантичних одиниць і віднайдення спільних і відмінних елементів), індуктивний (аналіз від конкретного до загального) і дедуктивний (аналіз від загального до конкретного) методи.
Результати. Визначено, що арабський дипломатичний дискурс у його письмовій формі, незважаючи на панівну тенденцію в текстах до лаконічної (щонайменше, з емоційного погляду) подачі інформації, є комплексною та багатовекторною частиною арабської лінгвістичної традиції, що насамперед пояснюється складною історією співіснування країн арабського світу, зокрема Єгипту, і держави Ізраїль, двостороння угода між якими була проаналізована.
Висновки. Встановлено, що письмовий різновид арабськомовного дипломатичного дискурсу ґрунтується на особливостях, притаманних багатьом іншим типам дискурсів, зокрема юридичному, що частково полегшує сприйняття рамкової структури офіційно-ділових текстів. Незважаючи на наявність спільних із усним арабським дипломатичним дискурсом рис, у письмових текстах цього типу значно більший акцент робиться на стриманому та поетапному викладенні інформації, здебільшого позбавленому маніпулятивної складової.
Методи. Використані: метод суцільної вибірки (виокремлення текстів, що підлягають аналізу), описовий метод (організація, інтерпретація і класифікація мовних явищ), зіставний метод (системне порівняння схожих семантичних одиниць і віднайдення спільних і відмінних елементів), індуктивний (аналіз від конкретного до загального) і дедуктивний (аналіз від загального до конкретного) методи.
Результати. Визначено, що арабський дипломатичний дискурс у його письмовій формі, незважаючи на панівну тенденцію в текстах до лаконічної (щонайменше, з емоційного погляду) подачі інформації, є комплексною та багатовекторною частиною арабської лінгвістичної традиції, що насамперед пояснюється складною історією співіснування країн арабського світу, зокрема Єгипту, і держави Ізраїль, двостороння угода між якими була проаналізована.
Висновки. Встановлено, що письмовий різновид арабськомовного дипломатичного дискурсу ґрунтується на особливостях, притаманних багатьом іншим типам дискурсів, зокрема юридичному, що частково полегшує сприйняття рамкової структури офіційно-ділових текстів. Незважаючи на наявність спільних із усним арабським дипломатичним дискурсом рис, у письмових текстах цього типу значно більший акцент робиться на стриманому та поетапному викладенні інформації, здебільшого позбавленому маніпулятивної складової.
Ключові слова :
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
718.99 KB
Контрольна сума:
(MD5):cd6c0c5d73d7af786b8bcf11f4162500
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-242X.2024.30.09