"Вібруючи в контрапункті гуркоту сокир і артилерійських снарядів": звуковий ландшафт міста під час війни

Мірошниченко, Л. (2024). "Вібруючи в контрапункті гуркоту сокир і артилерійських снарядів": звуковий ландшафт міста під час війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (35)), 60-65. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.35.10

Вступ. Представляє дослідження сенсорного виміру війни, оскільки будь-яка війна є передусім атакою на тіло, а відтак на відчуття (S. Cole). Після 24 лютого 2022 р. українські міста з різною швидкістю та різною мі-рою проходили метаморфозу від миру до війни. Відтоді ж, як наслідок, звукові ландшафти міст зазнали суттє-вого впливу нової реальності. Урбаністичний звуковий ландшафт під час війни є малодослідженим, відтак його вивчення в умовах російсько-української війни має актуальність і новизну, які не обмежуються інтересом віт-чизняної науки. Мета – охарактеризувати особливості трансформованих звукових ландшафтів українських міст, окреслити своєрідність літературних репрезентацій сонорного досвіду під час війни.
В аналізі акустичного простору, його змінної і трансформуючої дії спираємось на теорію звуку, розробку якої започаткував P. Murray Schaffer, і методологію, вироблену в межах літературознавчого поля цих студій (англ. literary sound studies) такими дослідниками як J. Picker, H. Groth, S. Cole, S. Halliday та ін.
Результати. З'ясовано, що "характерними звуковими підписами" (термін S. Halliday) урбаністичного зву-кового ландшафту є гучні звуки вибухів, проникливі звуки сирен повітряної тривоги, дзижчання дронів. Крім того, сенсоріум війни включає в себе тишу. Доведено, що звук не лише руйнує смислові структури, але й навпа-ки – є чинником процесу смислотворення.
Висновки. Література постає простором перекодування негативних звуків міста (джерела розгублено-сті, тривоги та гніву) і генерування нових смислів – твердості духу, готовності чинити опір. У творах україн-ських письменників – Л. Костенко, С. Жадана, О. Степаненко, І. Вікирчак та А. Левкової – міські звукові ландшаф-ти постають у дуалізмі безпосередності/репортажності опису та символізмі осмислення наслідків війни. Від-чуття жаху від вибухів і сирен повітряних тривог трансформується в потужну енергію спротиву, наснажує читача до дії. Закцентовано увагу й на феномені травматизації звуком; запропоновано доповнити його вивчен-ня поняттям "фонотортури".