Статистичне оцінювання перебігу та впливу демографічного старіння на соціально-економічний розвиток країн Європи та європейських міст

Виноградова Д. В. Статистичне оцінювання соціально-економічних наслідків другого демографічного переходу в Україні та країнах Східної Європи : дис. … доктора філософії : 051 Економіка / Виноградова Марія Володимирівна ; наук. кер. Н. В. Ковтун. Київ, 2025. 197 с.

Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методологічних засад та розвитку практичних питань статистичного вивчення перебігу демографічного старіння та його соціально-економічних наслідків в країнах Європи та містах європейських країн, розробленню практичних рекомендацій щодо адаптації соціальної політики до викликів демографічного старіння.
Розглянуто теоретичні засади статистичного аналізу демографічного старіння як сучасної тенденції розвитку суспільства. Досліджено наукові погляди розуміння процесу старіння крізь призму соціальних концепцій та теорій старіння. Аналіз теоретичних підходів вивчення феномену старіння дав можливість окреслити аспекти дослідження проблеми старості на соціальному та особистісному рівнях. Аналіз міжнародних документів щодо старіння населення дозволив узагальнити пріоритетні напрями дій боротьби із негативними наслідками старіння: розвиток суспільства, здоров’я та добробут у літньому віці, індивідуальний розвиток людини протягом всього життя.
Аналіз методичних підходів до статистичного оцінювання перебігу та впливу демографічного старіння на розвиток країн показав, що єдиної методики не існує. Типологізація країн за рівнем демографічної старості здійснюється за допомогою розрахунку інтегральних оцінок, що не враховують диференціацію рівнів постаріння в межах самої країни, а також тенденції зростання чисельності міського населення. Це зумовлює актуальність та своєчасність проведення дослідження щодо статистичного оцінювання можливостей і потреб старіння на місцевому рівні.
Визначено основні тенденції перебігу демографічного старіння в європейських країнах. Оскільки перебіг демографічного старіння тісно пов’язаний з сучасними урбанізаційними процесами, досліджено, що серед обраних країн Європи прослідковується від’ємна кореляція між рівнем урбанізації та демографічним навантаженням. Наслідки поглиблення демографічного старіння для міських та сільських поселень не є однаковими. Очікується, що старіння населення посилить демографічну поляризацію як на місцевому, так і на регіональному рівнях.
Проведене статистичне дослідження дало можливість ідентифікувати тенденції демографічного старіння в контексті інтенсифікації урбанізаційних процесів та дослідити диференціацію рівнів постаріння в межах країни
Для типологізації країн Європи за рівнем старості розраховано інтегральну оцінку «благополучної» старості. На основі вивчення існуючих досліджень про старіння населення і добробут людей похилого віку, а також беручи до уваги потребу врахувати супутні економічні фактори, розроблено інтегральну оцінку. У розробленій методології уперше враховано регіональні відмінності у рівнях постаріння в країнах Європи, додано такі показники як частку міського населення, варіаційних розмах середнього віку, середньої очікуваної тривалості життя при народженні та коефіцієнта демографічного навантаження особами похилого віку (65 років і старше) між регіонами країни. Також удосконалено характеристику належного рівня життя та медичного обслуговування включенням у систему показників розраховані відношення кількості «здорових» років до очікуваної тривалості життя при народженні та різниці між середньою очікуваною тривалістю життя чоловіків та жінок, коефіцієнтом старіння населення та проспективним віком старості.
У третьому розділі досліджено вплив старіння населення на соціально-економічний розвиток країн Європи. Підвищення демографічного навантаження у зв’язку з відносним скороченням частки трудоактивного населення є загрозою зменшення податкових надходжень до державного бюджету. У зв’язку із зростанням частки населення літнього віку, відсоток населення працездатного віку буде поступово знижуватися, що негативно вплине на пропозицію праці та економічну ситуацію в цілому. Старіння населення поглиблює соціально-економічну нерівність та загострює проблеми бідності осіб старше 65 років. Даний демографічний процес, зокрема, зумовлює зростання попиту на соціальні послуги, як наслідок – нагальна необхідність у підвищенні державних витрат на соціальне та пенсійне забезпечення. Водночас зростання демоекономічного навантаження за рахунок відносного скорочення частки трудоактивного населення є причиною зменшення податкових надходжень до державного бюджету.
Аналіз рядів динаміки дав змогу дослідити зміну державних витрат на охорону здоров’я та загальних видатків на накопичувальні пенсійні системи країн Європи протягом 2000-2022 рр. Незважаючи на те, що принципи функціонування пенсійних систем та системи охорони здоров’я в країнах Європи відрізняються, рівень витрат зростав за розглянутий період.
Виокремлено заходи щодо забезпечення активної старості, підвищення якості життя громадян похилого віку та адаптації соціальних, економічних і політичних інститутів до подальшого демографічного старіння: забезпечення здорового довголіття, створення сприятливого середовища для активної старості та підвищення рівня добробуту осіб похилого віку.
Вивчення практики розробки проектів та впровадження заходів, спрямованих на створення середовища дружнього до людей похилого віку у містах дало змогу вперше застосувати категорію якісного старіння. Якісне старіння має складатися з наступних компоненті: якісне та доступне медичне обслуговування, зростаючі можливості для активного і здорового довголіття, залученість людей похилого віку у суспільне життя, реалізація програм достатнього матеріального забезпечення. Розроблено методологію розрахунку інтегральної оцінки якісного старіння міст на основі системи показників, які є у відкритому доступі, узгодженої з системою показників здорового старіння ВООЗ.