Технопарки та індустріальні інноваційні центри Карпатського регіону як новітні просторові промислові локалітети

Смочко, Н. М., Сировець, С. Ю., & Лужанська, T. Ю. (2022). Технопарки та індустріальні інноваційні центри Карпатського регіону як новітні просторові промислові локалітети. Географія та туризм, (69), 39–49. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2022.69.39-49

Метою даної роботи є дослідження технопарків та індустріальних інноваційних центрів Карпатського регіону як новітніх просторових промислових локалітетів. Методика. В дослідженні використані як загальнонаукові методи, зокрема аналіз, науковий синтез, аналітичний метод, методи порівняння та узагальнення, так і спеціальні: картографічний, моделювання та прогнозування розвитку моносистем. Наукова новизна. В статті проаналізовано наукові підходи до розуміння сутності поняття «промислова територіальна система», розкрито специфіку функціонування технопаркових структур у країнах ЄС, охарактеризовано діяльність технопарків Карпатського регіону. Визначено, що промислова територіальна система Карпатського регіону, яка представляє собою сукупність традиційних ланок (скупчення промислових підприємств старого і сучасного типу) та інноваційних ланок (технологічні парки, індустріальні парки, наукових парків, центрів трансферу промислових технологій, інноваційних промислових бізнес-інкубаторів тощо) має деформовану територіальну структуру. Всі ланки нерівномірно розміщені на території, дуже часто вони віддалені від концентрації робочої сили, необхідної для їх повноцінного функціонування. Слаборозвиненими є зв’язки між окремими ланками промислової моносистеми, а управління як промисловою системою загалом, так і окремими ланками зокрема, є утрудненим через недосконалість існуючого законодавства. Поліпшення ситуації можливе за умови розробки і реалізації комплексної державної програми розвитку промислової територіальної системи Карпатського регіону загалом і в розрізі її областей зокрема. Практичне значення. Результати даного дослідження сприяють глибшому суспільно-географічному розумінню процесів монорозвитку суспільно-географічних систем, їх генезису, особливостей їх протікання та дають можливість моделювати їх перспективний розвиток, досягати очікуваних результатів внаслідок довготривалої трансформації. Вони можуть бути використані для подальшого дослідження моносистем різного ієрархічного рівня, а також для розробки практичних рекомендацій та програм розвитку територіальних промислових моносистем.