Територіальний розподіл населення і трудових ресурсів Чернігівської області: просторово-часові трансформації, зумовлені повномасштабним воєнним вторгненням

Чернігівська область – третя за розмірами території у складі України, втім за чисельністю населення посідає одне з останніх місць. Вона безпосередньо зазнала повномасштабного вторгнення російських збройних формувань в Україну 24 лютого 2022 року. Це спричинило колосальні міграційні рухи населення по території країни та за її межі. У Чернігівській області вони набули однієї із найбільш загрозливих форм. До повномасштабної російсько-української війни цей регіон характеризувався депопуляцією. Це відбувалось як шляхом природнього скорочення населення, так і внаслідок його механічного руху. Безпековий фактор, що визначається близькістю до державного кордону із державою-агресором та білоруссю, а тому високою загрозою обстрілів, кидає нові виклики регіону. Станом на 1 лютого 2022 року наявне населення області складало 957 665 осіб. Розташовувалось воно вкрай нерівномірно. Все означене зумовило вибір об’єкту дослідження, в якості якого виступають населення та трудові ресурси Чернігівської області. У представленій публікації схарактеризовано особливості їх територіального розподілу, а також зміни, котрих вони зазнали внаслідок повномасштабної російсько-української війни. В рамках дослідження було проведено збір даних про населення та трудові ресурси Чернігівської області, що передбачав здійснення обробки і формування власної бази даних. Зібрані дані було відображено у вигляді графічних матеріалів за допомогою застосунку QGIS. На основі цих статистичних даних, а також відомостей із офіційних джерел, було проведено аналіз населення та наявних трудових ресурсів Чернігівської області. Досліджено просторові відмінності у можливостях щодо працевлаштування та проведено пошук
чинників, що обумовлюють наявні диспропорції. Серед районів області за населенням, трудовими ресурсами та можливостями працевлаштування можна виділити три групи: перша – власне Чернігівський (займає західну частину), друга – Ніжинський та Прилуцький (південно-східна частина), третій – Корюківський та Новгород-Сіверський райони (північно-східна частина). За загальною кількістю нових вакансій у населених пунктах можна виокремити існування вісі міст Чернігів-Ніжин-Прилуки, котрі виступають центрами тяжіння трудових ресурсів регіону.

Данилевський А.М., Удовиченко В.В. Територіальний розподіл населення і трудових ресурсів Чернігівської області: просторово-часові трансформації, зумовлені повномасштабним воєнним вторгненням. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. Київ, 2024. Вип. 5 (1). С. 83-91.