Геопросторові дані в гуманітарному розмінуванні територій: значення, класифікація та можливість застосування на різних етапах

Гуцул, Тарас

doi:10.17721/1728-2217.2026.65.61-71

Геопросторові дані в гуманітарному розмінуванні територій: значення, класифікація та можливість застосування на різних етапах

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

30 березня 2026 р.

Автор(и) :

Гуцул, Тарас

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22611

DOI :

10.17721/1728-2217.2026.65.61-71

Журнал :

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки

Випуск :

1(65)

ISSN :

728-2217

Початкова сторінка :

61

Кінцева сторінка :

71

Цитування :

[APA 7] Гуцул, Т. (2026). Геопросторові дані в гуманітарному розмінуванні територій: значення, класифікація та можливість застосування на різних етапах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, (1), 61–71. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2026.65.61-71

[ДСТУ] Гуцул Т. Геопросторові дані в гуманітарному розмінуванні територій: значення, класифікація та можливість застосування на різних етапах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2026. № 1(65). С. 61—71. DOI: 10.17721/1728-2217.2026.65.61-71 (дата звернення: 25.07.2026).

Вступ. Інформація життєво важлива для ефективного управління програмами протимінної діяльності (ПМД). Збирання даних – тривалий і відповідальний етап. Усталена практика підготовки інформації сучасними фахівцями засвідчує приблизне співвідношення витрат: 80 % часу на збирання та узгодження і лише 20% – на аналіз даних. Повнота та точність даних підвищить успішність ПМД, оскільки її планування і проведення опиратиметься на факти. Існує обмежена кількість літератури щодо збирання даних для польових операцій із ПМД, зокрема, деякі рекомендації наведено в Міжнародних стандартах IMAS 05.10. Тенденція останніх років – частіше використання нових інтегрованих підходів до управління інформацією і збиранням даних, а також складніші системи виявлення та дистанційного зондування (ДЗЗ). Зазвичай геопросторові дані, геоінформаційні системи (ГІС) і навіть геопортали інфраструктури геопросторових даних (ІГД) пов'язують із можливістю отримання та перегляду електронних карт. Ключове призначення і сенс ефективного використання геопросторових даних і ГІС полягає в можливості моделювання території з урахуванням взаємодії об'єктів і явищ у просторово-часовому вимірі. Отже, сектор ПМД вимагає більш технологічних рішень для уникнення ризиків при розмінуванні земель у складних умовах місцевості.
Методи. Підготовка аналітичних даних – перший етап процесу дослідження ПМД, який є основою детального аналізу вибухонебезпечних предметів (ВНП) відповідно до наявних записів про мінно-вибухові перешкоди та іншої інформації, певним чином пов'язаної з їх розміщенням. Аналітична робота охоплює низку послідовних процедур вивчення даних і випадків, аналізу, порівняння, систематизації та їх поступової інтеграції в цілісність реконструкції мінного забруднення території. Дослідження базується на аналізі нормативних документів, систематизації джерел і порівнянні їх застосування на етапах ПМД.
Результати. Наведено класифікацію джерел геопросторових даних. Розкрито особливості їх використання на різних етапах гуманітарного розмінування територій. З'ясовано переваги й недоліки кожного типу даних. Проаналізовано нормативне забезпечення та рекомендації при збиранні геопросторових даних у гуманітарному розмінуванні територій.
Висновки. Геопросторові дані є основоположними для гуманітарного розмінування і забезпечують основу ГІС-аналізу та моделювання – від початкового обстеження та оцінювання ризиків до оперативного планування, очищення та аналізу впливу після заходів. Такі дані дають змогу організаціям точно картографувати, визначати пріоритети й ефективно керувати небезпечною роботою з розмінування.