Параметри
Контрарний характер соціальних комунікацій у творчості Максима Рильського як фрейм у процесі формування його образу
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Холод, Олександр
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
1
Випуск :
68
ISSN :
2520-6346
Початкова сторінка :
171
Кінцева сторінка :
210
Цитування :
Холод, О. (2025). The contrary nature of social communications in the biography of Maksym Rylskyi. Літературознавчі студії, 1(68), 171–210. https://doi.org/10.17721/2520-6346.1(68).171-210
Вступ. Проблема контрарного характеру соціальних комунікацій у творчості Максима Рильського є багатошаровою і мало- дослідженою. Термін "соціальні комунікації" потребує уточнення, оскільки існують різні його інтерпретації. Контрарність у творчості Рильського також не була до кінця вивчена, що підкреслює актуальність дослідження. Мета роботи полягає в ідентифікації ознак фрейму у процесі формування образу поета на основі контрарного характеру соціальних комунікацій, представлених у його творах і біографії.
Методи. Дослідження базується на холістичному підході, який розглядає творчість Рильського як цілісну систему. Застосовуються методи контент-аналізу, дискурс-аналізу, біографічного методу, соціологічного аналізу, семантичного аналізу, компаративного аналізу та фрейм-аналізу. Також використовуються літературний аналіз та історичний метод для вивчення впливу соціально-політичних умов на творчість поета. Дослідження включає два етапи: теоретичний аналіз літератури й експеримент з опитуванням 32 респондентів віком 17-22 років.
Результати. Аналіз творів Рильського виявив кілька ключових ознак фрейму: контраст між особистим і суспільним, використання іронії та самооборони, конфлікт між мистецтвом й ідеологією, символіка й алюзії, зміна позиції та адаптація, а також реакція критиків. Експеримент показав, що 93,9 % респондентів вважають соціальні комунікації у творчості Рильського контрарними. Позитивні оцінки його образу склали 71,8 %, амбівалентні - 25 %, нейтральні - 3,2 %.
Висновки. Дослідження підтвердило гіпотезу про наявність контрарного характеру соціальних комунікацій у творчості Максима Рильського. Поет зміг зберегти внутрішню свободу й гідність у складних історичних умовах, що робить його творчість актуальною і сьогодні. Отримані результати дозволяють краще інтерпретувати твори Рильського та його біографію, а також розуміти, як його образ формувався в умовах радянської ідеології.
Методи. Дослідження базується на холістичному підході, який розглядає творчість Рильського як цілісну систему. Застосовуються методи контент-аналізу, дискурс-аналізу, біографічного методу, соціологічного аналізу, семантичного аналізу, компаративного аналізу та фрейм-аналізу. Також використовуються літературний аналіз та історичний метод для вивчення впливу соціально-політичних умов на творчість поета. Дослідження включає два етапи: теоретичний аналіз літератури й експеримент з опитуванням 32 респондентів віком 17-22 років.
Результати. Аналіз творів Рильського виявив кілька ключових ознак фрейму: контраст між особистим і суспільним, використання іронії та самооборони, конфлікт між мистецтвом й ідеологією, символіка й алюзії, зміна позиції та адаптація, а також реакція критиків. Експеримент показав, що 93,9 % респондентів вважають соціальні комунікації у творчості Рильського контрарними. Позитивні оцінки його образу склали 71,8 %, амбівалентні - 25 %, нейтральні - 3,2 %.
Висновки. Дослідження підтвердило гіпотезу про наявність контрарного характеру соціальних комунікацій у творчості Максима Рильського. Поет зміг зберегти внутрішню свободу й гідність у складних історичних умовах, що робить його творчість актуальною і сьогодні. Отримані результати дозволяють краще інтерпретувати твори Рильського та його біографію, а також розуміти, як його образ формувався в умовах радянської ідеології.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
785.27 KB
Контрольна сума:
(MD5):99fbb215c3fc560ef8bc868c1028442c
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-SA
10.17721/2520-6346.1(68).171-210