Параметри
Перебування Антіохійського патріарха Макарія у Києві в середині ХVII ст.
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
21 грудня 2023 р.
Автор(и) :
Потьомка, Роман
Мордвінцев, В'ячеслав
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
157
Випуск :
2
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
55
Кінцева сторінка :
61
Цитування :
Потьомка, Р., Мордвінцев, В. (2023). The stay of the Antioch Patriarch Macarius in Kyiv in the middle of the 17th century. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 157(2), 55–61. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2023.157.8
Вступ. Подорож Патріарха Антіохії Макарія через українські землі та місто Київ відбувалась під час проведення церковної реформи у Московській державі. На запрошення патріарха Никона антіохійська делегація у жовтні 1652 р. вирушає у поїздку з метою прийняти участь у Московських Церковних соборах та отримати від царя грошову допомогу на підтримку Антіохійського патріархату. Становище патріархії починаючи з 20 х рр. ХVII ст. знаходилось у кризовому матеріальному положенні і тому дана подорож була дуже важливою для патріарха Макарія та його оточення. Маршрут антіохійської делегації пролягав через Константинополь, Волощину, Молдовське князівство, українські землі до Москви. У Києві антіохійська делегація зупиняється двіччі, влітку 1654 р. та повертаючись назад в Антіохію, влітку 1656 р. Київський період перебування делегації залишив у щоденниках архідиякон Павло Алепський. Актуальність дослідження полягає у розумінні того, як розвивався тогочасний Київ за матеріалами щоденників Павла Алепського, його політичне та релігійне становище у Східній Європі. Мета – на основі щоденників та спеціальної історичної літератури реконструювати територію міста другої половини XVII ст., висвітлити основні моменти перебування антіохійської делегації у Києві, дослідити пам’ятки церковної архітектури до перебудови ХVIIІ ст.
Методи. Стаття написана базуючись на принципах історизму та системно - структурного підходу. У роботі було використано загальнонаукові та спеціальні історичні методи, історіографічний (описовий), проблемно - хронологічний. історико - порівняльний методи.
Результати дослідження. Було досліджено походження щоденників архідиякона Павла Алепського, наведено дані щодо постаті патріарха Макарія та причини його подорожі на терени Центрально-Східної Європи. Висвітлено київський період перебування делегації з Антіохії. За матеріалами щоденника було досліджено та репрезентовано стратифікацію та соціальну топографію міста Києва другої половини ХVII ст.
Висновки. Щоденники Павла Алепського про подорож антіохійської делегації на чолі з патріархом Макарієм становить цінне джерело з історії вивчення Києва другої половини ХVII ст. Записи почали привертати увагу науковців з першої половини ХІХ ст. На сьогодні збереглось п’ять копій щоденника ХVII - ХVIIІ ст., які активно досліджуються серед світових арабістів та істориків. У щоденниках репрезентовані основні райони тогочасного Києва (Печерськ, Верхнє місто, Поділ), та наведений деталізований опис тогочасних київських храмів та монастирів, які згодом будуть перебудовані.
Ключові слова: Щоденники Павла Алепського, Патріарх Антіохії Макарій, Київ другої половини ХVII ст. Лавра, оборонні укріплення.
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2023.157.8
Методи. Стаття написана базуючись на принципах історизму та системно - структурного підходу. У роботі було використано загальнонаукові та спеціальні історичні методи, історіографічний (описовий), проблемно - хронологічний. історико - порівняльний методи.
Результати дослідження. Було досліджено походження щоденників архідиякона Павла Алепського, наведено дані щодо постаті патріарха Макарія та причини його подорожі на терени Центрально-Східної Європи. Висвітлено київський період перебування делегації з Антіохії. За матеріалами щоденника було досліджено та репрезентовано стратифікацію та соціальну топографію міста Києва другої половини ХVII ст.
Висновки. Щоденники Павла Алепського про подорож антіохійської делегації на чолі з патріархом Макарієм становить цінне джерело з історії вивчення Києва другої половини ХVII ст. Записи почали привертати увагу науковців з першої половини ХІХ ст. На сьогодні збереглось п’ять копій щоденника ХVII - ХVIIІ ст., які активно досліджуються серед світових арабістів та істориків. У щоденниках репрезентовані основні райони тогочасного Києва (Печерськ, Верхнє місто, Поділ), та наведений деталізований опис тогочасних київських храмів та монастирів, які згодом будуть перебудовані.
Ключові слова: Щоденники Павла Алепського, Патріарх Антіохії Макарій, Київ другої половини ХVII ст. Лавра, оборонні укріплення.
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2023.157.8
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Ескіз недоступний
Формат
Adobe PDF
Розмір :
422.8 KB
Контрольна сума:
(MD5):d0dbde30865eb46e157de4a6d659ff13
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2640.2023.157.8