Параметри
Функції скрибонів у контексті дипломатії Візантійської імперії у 40–80-х роках VI ст.
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Козловський, Сергій
Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
78
ISSN :
2518-1270
Початкова сторінка :
199
Кінцева сторінка :
205
Цитування :
Козловський, С. (2026). Функції скрибонів у контексті дипломатії Візантійської імперії у 40–80-х роках VI ст. Етнічна історія народів Європи, (78), 199–205. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.21
Актуальність. Активізація зовнішньої політики Візантійської імперії за правління Юстиніана І (527–565 рр.) супроводжувалася формуванням нових спеціальних підрозділів, серед яких особливе місце посіли скрибони (лат. scribones). Вивчення їхньої ролі є важливим для розуміння еволюції військово-адміністративної та дипломатичної систем Візантії, оскільки скрибони поєднували функції елітної охорони, дипломатичних кур’єрів та виконавців спеціальних імперських доручень. Обмеженість та фрагментарність джерельної бази робить цю тему актуальною для сучасної візантиністики, адже дозволяє уточнити особливості функціонування апарату влади в період максимальної територіальної експансії Імперії. Метою розвідки є встановлення основних функцій та повноважень скрибонів у контексті військової та дипломатичної систем Візантійської імперії VI ст., а також визначення хронологічних меж їхнього існування на основі компаративного аналізу конкретних місій та залучення доробку сучасної візантиністики. Методи. Дослідження базується на компаративному аналізі свідчень сучасників VI ст. – Агафія Міренейського, Менандра Протектора, Феофілакта Сімокатти, Іоанна Ефеського. Застосовано методи історичної критики джерел, порівняльного аналізу прецедентів місій за участю скрибонів та узагальнення напрацювань американських і європейських візантиністів ХХ ст. Результати. На відміну від традиційних елітних підрозділів (доместиків, протекторів доместиків, схоларіїв, ескубіторів), скрибони переважно виконували функції дипломатичних посланців, супроводу та охорони полководців і високопоставлених полонених. Проаналізовано ключові місії за участю скрибонів Антемія, Метріана, Нарсеса та Коментіола, зокрема: ув’язнення папи Вігілія (537–555), розслідування вбивства царя колхів Губаза (554 р.) та переговори з аварським каганом Баяном (583 р.). Джерела підкреслюють вищий статус скрибонів порівняно зі звичайними воїнами діючої армії. Висновки. Проведений аналіз свідчить, що скрибони становили особливий підрозділ, який обслуговував потреби як військової, так і дипломатичної сфери імперії за Юстиніана І та в наступні десятиліття. Отримані дані дозволяють уточнити їхнє місце в ієрархії візантійських сил та підтверджують існування корпусу скрибонів принаймні від 40-х рр. VI ст.
Галузі знань та спеціальності :
032 Історія та археологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.68 MB
Контрольна сума:
(MD5):0e8e24159bd8fb358d979bb4989fde7c
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND
10.17721/2518-1270.2026.78.21