Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" : наук.-практ. коментар / [А.М. Бірюкова та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. М.А. Погорецького ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка]. 2-ге вид., зі змінами та допов. Київ : Правова Єдність, 2019. 344, [2] с.

Змагальна модель правосуддя як невід'ємний елемент правової, демократичної держави передбачає функціонування в ній розвинутих правових інститутів, чільне місце серед яких відводиться адвокатурі як недержавному самоврядному інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також вирішує питання своєї організації та діяльності. Стан організації адвокатури в державі та проблеми її функціонування відображають рівень демократизації суспільства та втілення в життя принципу верховенства права.
Новий етап конституційної реформи у сфері правосуддя, початок якому поклав Закон України від 2 червня 2016 р. «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», концептуально змінив місце адвокатури в системі правосуддя.
Водночас вітчизняна адвокатура як особливий інститут, винятковим повноваженням якого є відповідно до ст. 1312 Конституції України надання професійної правничої допомоги, на сьогодні функціонує у складних умовах розвитку суспільства та держави, які характеризуються нестабільністю, що закономірно відображається на професійній діяльності адвокатів і реалізації її гарантій, здатних убезпечити адвокатуру й адвокатів від неправомірних втручань, тиску та впливу з боку держави, її органів і посадових осіб, чим порушується конституційний принцип незалежності адвокатури.
Незалежність адвокатури як правозахисної інституції відповідно до правових актів ООН та Ради Європи є міжнародним стандартом правової демократичної держави. На особливу роль адвокатури в правовій системі держави та на суспільне значення її функцій неодноразово вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ, зазначаючи, що «хоча адвокатська практика є незалежною професією, вона тим не менш становить собою службу в публічних інтересах»