Вплив комбінування фізичних та хімічних факторів на реплікацію вірусу Епштейна-Барр
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Журавльова Марія Дмитрівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Журавльова, М. Д. (2023). Вплив комбінування фізичних та хімічних факторів на реплікацію вірусу Епштейна-Барр [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/3622
[ДСТУ] Журавльова М. Д. Вплив комбінування фізичних та хімічних факторів на реплікацію вірусу Епштейна-Барр : кваліфікаційна робота магістра : 09 Біологія / наук. кер. А. В. Харіна. Київ, 2023. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/3622 (дата звернення: 25.07.2026).
В роботі було проведено серію експериментів на культурі клітин P3HR-1 (трансформовані В-лімфоцити), для дослідження цитотоксичності біметалевих наночастинок срібла та золота, а також їх антивірусної активності щодо
вірусу Епштейна-Барр. Також було досліджено вплив інфрачервоного опромінення на ефективність наночастинок.
Для встановлення цитотоксичності досліджували вплив наночастинок на проліферативну здатність клітин (фарбування трипановим синім), мітохондріальну активність (тест МТТ) та лізосомальну активність (реакція з нейтральним червоним). В тестах на цитотоксичність використовували неактивовані та активовані наночастинки. Сполуки вносили до клітин в концентрації 1 мкг/мл. Активацію наночастинок здійснювали за допомогою інфрачервоного опромінення протягом 10 хв. Проби для перевірки цитотоксичності відбирали через 1, 4 та 24 години після обробки. Для вивчення антивірусної активності використовували метод полімеразної ланцюгової реакції.
Було показано, що найбільше пригнічення проліферативної здатності та лізосомальної активності виявляють наночастинки з вищим вмістом золота, ефективність яких підвищується при активації інфрачервоним опроміненням.
Наночастинки з вищим вмістом срібла демонстрували значне пригнічення мітохондріальної активності та високий рівень антивірусної активності.
вірусу Епштейна-Барр. Також було досліджено вплив інфрачервоного опромінення на ефективність наночастинок.
Для встановлення цитотоксичності досліджували вплив наночастинок на проліферативну здатність клітин (фарбування трипановим синім), мітохондріальну активність (тест МТТ) та лізосомальну активність (реакція з нейтральним червоним). В тестах на цитотоксичність використовували неактивовані та активовані наночастинки. Сполуки вносили до клітин в концентрації 1 мкг/мл. Активацію наночастинок здійснювали за допомогою інфрачервоного опромінення протягом 10 хв. Проби для перевірки цитотоксичності відбирали через 1, 4 та 24 години після обробки. Для вивчення антивірусної активності використовували метод полімеразної ланцюгової реакції.
Було показано, що найбільше пригнічення проліферативної здатності та лізосомальної активності виявляють наночастинки з вищим вмістом золота, ефективність яких підвищується при активації інфрачервоним опроміненням.
Наночастинки з вищим вмістом срібла демонстрували значне пригнічення мітохондріальної активності та високий рівень антивірусної активності.
Галузі знань та спеціальності :
09 Біологія
091 Біологія та біохімія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.33 MB
Контрольна сума :
(MD5):bff081c417b113c882848767642596d3
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International