Джерела концепції «справедливої війни» в філософській думці античності
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 березня 2025 р.
Автор(и) :
Ковальський, Тарас Олегович
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
94
ISSN :
2415-881X
Початкова сторінка :
114
Кінцева сторінка :
124
Цитування :
[APA 7] Ковальський, Т. О. (2025). The Sources of the "Just War" Concept in Ancient Philosophical Thought. Політологічний вісник, (94), 114–124. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.94.114-124
[ДСТУ] Ковальський Т. О. The Sources of the "Just War" Concept in Ancient Philosophical Thought. Політологічний вісник. 2025. no. 94. P. 114—124. DOI: 10.17721/2415-881x.2025.94.114-124 (date of access: 17.07.2026).
Проаналізовано філософські засади концепції справедливої війни, що сформувалися в античній думці ще до її кодифікації в середньовічній схоластиці. Автор простежує ґенезу цієї доктрини в працях таких мислителів, як Геракліт, Платон, Арістотель, Ісократ, Полібій та Цицерон, звертаючи особливу увагу на етичні, політичні й метафізичні засновки їхніх міркувань. Вивчення цих джерел дозволяє не лише зрозуміти первинне філософське осмислення збройного конфлікту, а й виявити основи моральної легітимації війни в античному суспільстві. Узагальнено, що антична думка не обмежувалася лише нормативною оцінкою війни, а виводила її зі структури космічного порядку, політичної гармонії або морального обов’язку. Війна у Геракліта постає як рушійна сила оновлення та балансування протилежностей, у Ісократа – як необхідність у разі захисту цивілізаційних цінностей, а у Платона – як зло, що виправдане лише в межах гармонійної держави, коли йдеться про оборону справедливості. Розкрито еволюцію уявлень про моральну виправданість війни: від натурфілософських інтерпретацій досократиків до юридично-етичних формулювань у Цицерона, де справедлива війна має відповідати принципам законності, справедливості та пропорційності. Водночас автор акцентує на культурній специфіці уявлень про війну в межах грецької та римської традицій. Доведено, що античні уявлення про війну містили прообрази пізніших критеріїв jus ad bellum і jus in bello. Зокрема, Арістотель розглядає війну як засіб досягнення евдаймонії, а не самоціль, тоді як Цицерон формулює рамки, в яких війна може бути визнана правомірною згідно з нормами природного права. Виявлено, що античні автори заклали уявлення про моральний обов’язок громадянина у війні, співвідношення права та сили, і межі допустимого насильства. Зокрема, Сократ і Платон підкреслюють значення внутрішньої чесноти та стриманості у веденні війни, тоді як Полібій і Цицерон надають перевагу правовому обґрунтуванню. Узагальнено, що концепція справедливої війни в античності є не лише філософською спадщиною, а й джерелом для сучасної критики імперіалізму, агресії та військової експансії, оскільки містить у собі проекти морального обмеження насильства, які не втратили своєї значущості в XXI столітті.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::033 Філософія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Філософія, етика та релігія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
280.55 KB
Контрольна сума :
(MD5):89bbfd79452478f1c5eefda0eebc28a5
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International