Ландшафти особистісних трансформацій унаслідок травматичного воєнного досвіду

Титаренко, Т.М. (2020). Ландшафти особистісних трансформацій унаслідок травматичного воєнного досвіду. Український психологічний журнал, 1(13), 209-222. https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).13

Ландшафт особистісних трансформацій визначено як територію життя особистості, що має особливу динаміку, структурно-функціональні характеристики, смислове наповнення. Крім специфікації поняття «ландшафт особистісних трансформацій» завдання полягало у визначенні типів ландшафтів комбатантів після повернення з фронту. Вибірка складалася з 91 комбатанта – курсантів вищого навчального закладу та добровольців. Використовувався метод письмового наративу за запропонованою схемою, бесіда та сфокусоване індивідуальне інтерв’ю. Згідно з результатами дослідження, тематика посттравматичних наративів учасників бойових дій включала травми, пов’язані з воєнними діями (41,9%); сімейні зради (24,7%); пережиті в мирний час утрати (23,5%); інші складні життєві ситуації (9,9%).
Розроблено критерії визначення типу ландшафту: осмисленість минулого, оцінка теперішнього, бачення майбутнього, ціннісна домінанта. Як інтегральний показник ландшафту розглянуто ціннісно-смислову конфігурацію життя особистості. Виявлено такі типи ландшафтів: а) екзистенційний (вирізняється неготовністю переосмислювати травматичне минуле, нездатністю адекватно оцінювати теперішнє, неможливістю конструювати майбутнє, домінантою виживання); б) сімейний (вирізняється добрим осмисленням минулого, адекватною оцінкою теперішнього, розгорнутим конструюванням майбутнього, домінантою значущих стосунків); в) служіння (відрізняється від сімейного насамперед за критерієм домінантної цінності – бути корисним державі, боротьбі з агресором, армії); г) самореалізації (вирізняється головною цінністю саморозвитку); д) прагматичний (вирізняється головною цінністю кар’єрного просування).
Серед найбільш поширених ландшафтів виявилися екзистенційний і сімейний (по 25,0%); далі йдуть ландшафти служіння і самореалізації (по 17,3%); найменше траплявся прагматичний (13,6%). Підтверджено гіпотезу, згідно з якою безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях може правити за тригер зміни особистісного ландшафту.