Мовна політика в бізнесі та книговидавничій справі періоду Незалежності

Шаповал Л. І. Мовна політика в бізнесі та книговидавничій справі періоду Незалежності : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «бакалавр» : 035 Філологія / Шаповал Лілія Олександрівна ; наук. кер. Л. Кравченко. Київ,2025. 91 с.

Темою роботи є мовна політика в бізнесі та книговидавничій справі періоду Незалежності. Метою роботи є виявлення основних перешкод розвитку українськомовного книговидання від кінця ХІХ–ХХІ століття, аналіз ставлення молоді до книг, написаних українською мовою, а також дослідження мовних чинників, що впливають на найменування ергонімів.
Матеріалом дослідження стали 48 інтернет-магазинів із продажу книг та 300 ергонімів зі сфери бізнесу Гайсинського району Вінницької області.
Основними перешкодами розвитку книговидавничої справи у ХІХ–ХХ ст. були заборони української мови й цензура, а в період Незалежності – слабке законодавче регулювання щодо використання російської мови. Після 1991 року ринок заполонив імпорт з РФ (до 90%) та значний наклад російськомовних книжок. Після початку війни ця тенденція змінилася: за 10 років, від 2014 до 2024, наклад російськомовних книг зменшився від 22049,1 тисяч примірників до 351,6, а імпорт книжок російських видавництв скоротився: з 2021 року до 2022 російської продукції ввезли на 3278 тисяч доларів менше.
У 2024 році серед 48 проаналізованих інтернет-магазинів з продажу книг продукцію російських та білоруських видавництв продавали 12 сайтів, але до лютого 2025 року їх залишилося 8. Кількість сайтів із російськомовними книгами українських видань також зменшилася з 10 до 5.
Початок війни у 2014 році та повномасштабне вторгнення у 2022 суттєво вплинули на читацькі вподобання: за результатами опитування 105 осіб, більшість респондентів почали свідомо підтримувати українські видавництва та відмовлятися від російськомовних книг.
У процесі дослідження мовного оформлення ергонімів з’ясовано, що більшість становлять назви, написані кирилицею – 243 (81%) («Форум», «Стильняшка»), латинкою – 52 (17.33%) («Adrenaline», «Sweet Life») та змішані – 3 (1%) («Kвіт-Room»). Російською мовою оформлено лише 1 назву (0.33%) – 2 «Золушка». За денотатно-номінативною класифікацією найбільшу частину ергонімів складають комерціоніми – 179 (59.67%) («Сафарі», «Чобіток»), куліоніми – 89 (29.67%) («Мандарин», «Сосна»), сервісоніми – 19 (6.33%) («Кучерява краля») та готелоніми – 12 (4%) («Мандарин», «ГАЙСИН»).
За типом творення переважають онімізовані загальні назви – 172 (57.67%) («Пузя», «Маєток»), ергоніми рекламного характеру – 52 (17.33%) («Всі свої», «CHEAP»), трансонімізовані антропоніми – 41 (13.67%) («Алекс», «Іринка»), абревіатурні утворення ініціального та словесно-складового типів – 21 (7%) («БудІмперія», «ТЕХНОТоп»), трансонімізовані топоніми – 14 (4.67%) («Поділля»).
За мотивом номінації найбільшу групу становлять рецесивні – 173 (57.67%), мотивовані – 127 (42.33%). Серед мотивованих маємо: реально мотивовані – 46 (36.22% від мотивованих) та умовно мотивовані – 81 (63.78%).