ДО ПИТАННЯ ТРУДО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ КЕРІВНИКА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

V., P. L. (2024). ON THE QUESTION OF THE LABOR-LEGAL STATUS OF THE HEAD OF THE LEGAL DEPARTMENT PERSONS. Social Law(1). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2024-01-19

В даній науковій статті проаналізовано питання правового статусу, в тому числі трудо-правового, керівника юридичної особи. Зокрема, зазначається, що правовий статус загалом доцільно визначати як систему взаємопов’язаних прав, свобод та обов’язків, які закріплені в законодавстві і визначають правове положення особи в суспільстві. Трудоправовий статус визначає зокрема права і обов’язки, а також праве становище суб’єктів саме трудових відносин. Особливість трудо-правового статусу керівника юридичної особи полягає в тому, що ним поєднуються функцій органу управління юридичної особи і функцій найманого працівника. Це породжує подвійну галузеву приналежність і відповідно нормативно-правове регулювання прав та обов’язків керівника юридичної особи. Так, повноваження і функції керівника як органу управління регламентуються нормами цивільного та господарського законодавства, а функції найманого працівника нормами трудового права. Спеціальний правовий статус керівника підприємства чи організації визначається також наділенням його повноваженнями з організації виробничого процесу та деліктоздатністю. Тобто такий статус тягне за собою розширення кола підстав виникнення матеріальної та дисциплінарної відповідальності. Керівник наділений розпорядчо-дисциплінарною владою, якої не може бути в інших працівників. Особливий правовий статус керівника юридичної особи також включає особливий порядок укладання трудових правовідносин з таким працівником. Зокрема, даний процес характеризується багато стадійністю та тим, що з такими працівниками переважно укладається контракт як особлива форма трудового договору. Окрім того, автором звертається увага на недосконалості термінології чинного КЗпП України. Так, кодекс не застосовує термін «керівник», а натомість використовує «власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа». Це, по-перше, не узгоджується з нормами інших актів, а, по-друге, може породжувати питання щодо галузевої приналежності нормативного регулювання прав та обов’язків керівника юридичної особи.