Ідеологізація теоретичного українського та румунського мовознавства в ХХ ст.: спільне та відмінне

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
1 січня 2019 р.
Автор(и) :
Лучканин, Сергій Мирославович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Випуск :
14
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
107
Кінцева сторінка :
117
Цитування :
[APA 7] Лучканин, С. М. (2019). Ідеологізація теоретичного українського та румунського мовознавства в ХХ ст.: спільне та відмінне. Studia Linguistica, (14), 107–117. https://doi.org/10.17721/StudLing2019.14.107-117
[ДСТУ] Лучканин С. М. Ідеологізація теоретичного українського та румунського мовознавства в ХХ ст.: спільне та відмінне. Studia Linguistica. 2019. № 14. С. 107—117. DOI: 10.17721/StudLing2019.14.107-117 (дата звернення: 25.07.2026).
Для українського та румунського теоретичного мовознавства середини і другої половини ХХ ст. властиве нав’язування офіційної державної ідеології (марксизму-ленінізму) як провідної методології розв’язання проблем природи та сутності людської мови, дослідження внутрішньої структури мовної системи, використання методів лінгвістичних досліджень, що становить предмет загального мовознавства. Залишаємо осторонь питання, пов’язані з русифікацією (українізацією, румунізацією, мадяризацією): предметом дослідження є проникнення офіційної державної ідеології в дискусії щодо природи і сутності людської мови взагалі (що є предметом саме загального мовознавства), відображення панівної ідеології у методах лінгвістичного дослідження. В українському радянському теоретичному мовознавстві 1930-1940-х рр. офіційно насаджувався марризм як пролетарська ідеологія, спрямована проти буржуазної компаративістики, окремі українські лінгвісти услід за тодішнім офіційним керманичем радянського мовознавства І. І. Мещаніновим використовували ім’я Марра як «щит», починали з цитування Марра власні праці, однак це особливо не відчувалося на змісті викладу мового матеріалу (так робив, зокрема, академік М. Я. Калинович (1888-1949) та ін.). Після появи праці Сталіна «Марксизм і питання мовознавства» (1950) в українське та румунське теоретичне мовознавство рясно стали проникати загальновідомі цитати з цього опусу (засудження класового характеру мови, ідеї революційних переворотів у ній, необхідність діалектичного поєднання вивчення мови в нерозривному зв’язку з історією суспільства), що подавалися в лінгвістичній літературі України до ХХІІ з’їзду КПРС (1961), а в Румунії – до смерті Г. Георгіу-Дежа (1965). Лише з цього часу розпочинається розвиток лінгвістичного структуралізму, оскільки мовознавчі «праці» вождя дозволяли осмислювати мовні факти лише в межах порівняльно-історичної (й описової) парадигми.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

338.3 KB

Контрольна сума :

(MD5):828ee54b6fc5b15f6fb2108c50d90053

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International