СУДОВА ПРАКТИКА ЗАХИСТУ АВТОРСЬКИХ ПРАВНА БАЗИ ДАНИХ: УКРАЇНА ТА ЄС

ДЗИБА, Б. (2026). COPYRIGHT PROTECTION OF DATABASES: CASE LAW FROM UKRAINE AND THE EUROPEAN UNION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 130(2), 30–34. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/2.130-5

В с т у п . Досліджено судову практику захисту прав на бази даних в Україні та Європейському Союзі. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах цифрової економіки дані стали ключовим економічним ресурсом, а бази даних набули критичного значення для бізнесу, науки та державного управління. Водночас правовий захист баз даних стикається із суттєвими викликами, оскільки традиційне авторське право охороняє лише оригінальні бази, не поширюючись на неоригінальні компіляції, що мають економічну цінність. Мета дослідження – комплексний аналіз судової практики захисту прав на бази даних в Україні та ЄС, порівняння національного досвіду із практикою Суду ЄС, виявлення проблемних аспектів і визначення шляхів удосконалення правового регулювання.
М е т о д и . При написанні статті використано як загальні, так і спеціальні методи юридичної науки, зокрема формально-юридичний, порівняльно-правовий, доктринальний, казуальний, системно-структурний аналіз.
Р е з у л ь т а т и . Установлено, що судова практика ЄС сформувала двошарову систему захисту: оригінальні бази охороняються авторським правом, а неоригінальні – правом sui generis за наявності істотних інвестицій в одержання, перевірку та подання даних. Визначено ключові критерії порушення права виробника бази даних: порушенням є як одноразове вилучення суттєвої частини, так і багаторазові дрібні вилучення. Проаналізовано еволюцію підходів національних судів Франції та Німеччини під впливом рішень Суду ЄС. Доведено, що реформа українського законодавства 2022 року створила правову підвалину для гармонізації з європейськими підходами шляхом запровадження права sui generis.
В и с н о в к и . Обґрунтовано, що Україна та ЄС рухаються в напрямі спільних підходів до захисту баз даних, але перебувають на різних етапах їх становлення. Установлено, що гармонізація української практики з європейською розпочалася на рівні законодавства і матиме продовження на рівні правозастосування. Визначено необхідність збалансованого підходу до захисту прав виробників баз даних без перешкоджання законному обігу інформації та інноваціям.