Особливості поетичної творчості Олександра Навроцького

Приліпко, І. (2024). Особливості поетичної творчості Олександра Навроцького. Шевченкознавчі студії, (1(27)), 129–146. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/129-146

Вступ. Творчий доробок Олександра Навроцького – поета, перекладача, учасника Кирило-Мефодіївського товариства, побратима Тараса Шевченка – досі залишається маловідомим і значною мірою недослідженим, а велика його частина – неопублікованою. Поезія О. Навроцького як окрема складова його творчої спадщини – оригінальна й цікава сторінка української літератури другої половини ХІХ ст., яка потребує свого осмислення й уведення в науковий обіг. Мета статті: окреслити знакові аспекти поетичного доробку О. Навроцького, зокрема висвітлити особливості стилю, мотивів, образів його лірики й ліро-епосу, простежити вплив на його творчу манеру поезії Т. Шевченка.
Методи. У статті використані біографічний, описовий, порівняльний методи літературознавчого дослідження.
Результати. У поезії О. Навроцького домінують романтичні зображально-виражальні засоби, фольклорна поетика і стилістика. Провідними в його віршах є народно-поетичні, морально-етичні, патріотичні мотиви. Перебуваючи під значним впливом особистості й творчості Т. Шевченка, О. Навроцький творчо трансформував окремі мотиви й образи його творів (уникаючи при цьому прямого наслідування), присвячував Т. Шевченку свої поезії. Дослідження досі невідомої поеми О. Навроцького “Москалева жінка” дозволило увиразнити розуміння особливостей творчої оригінальності митця. 
Висновки. Творчість О. Навроцького є органічною частиною української літератури другої половини ХІХ ст., зокрема її романтичної складової. Фольклорна поетика, народно-релігійна мораль, патріотична спрямованість визначають особливості ідіостилю поета. Інтегрованість О. Навроцького у контекст творчості Т. Шевченка та діяльності Кирило-Мефодіївського товариства сформували ідейні вектори його творів: відродження України, соціальне й національне визволення рідного народу.