Параметри
Тексти, що готували агресію: маніпулятивні стратегії ворогів України
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
9 жовтня 2025 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
55
ISSN :
0320-3077
Початкова сторінка :
256
Кінцева сторінка :
293
Цитування :
Голота, Т. (2025). Texts that prepared aggression: Manipulative strategies of Ukraine's enemies. Ukrainian linguistics(55), 256–293. https://doi.org/10.17721/um/55(2025).256-293
Вступ. Упродовж останніх десятиліть в інформаційному просторі України активно функціонували тексти політичних діячів, що використовували мовні інструменти прихованого впливу з метою трансформації суспільної свідомості. Особливої уваги заслуговують публікації в. медведчука, В. Януковича та Д. Табачника, створені в період 1999-2008 років, оскільки саме вони становили ідеологічну базу для формування антиукраїнських наративів, які пізніше були використані під час інформаційної агресії росії проти України.
Методи. Дібраний матеріал охоплює три тексти: “Україна: актуальні питання розвитку суспільства, держави і права” (1999) в. медведчука, “… І рік при владі” (2007) В. Януковича та “Україна в НАТО чи НАТО в Україні” (2008) д. табачника. Застосовано лінгвокогнітивний аналіз, дискурсивно-прагматичний підхід та якісний контент-аналіз для виявлення типових стратегій мовної маніпуляції.
Результати. Установлено системне використання сугестивних прийомів, емоційного фреймування, апеляції до історичної травми, страху та бачення зовнішнього ворога. Застосовано метафоризацію, дихотомії, узагальнення, риторичні запитання, апеляції до авторитету, нормативні твердження, дисфемізми щодо опонентів, глорифікацію політичних союзів і концептів.
Виявлено, що тексти спрямовані на створення у реципієнта ефекту безальтернативності запропонованих позицій, послаблення критичного мислення та стимулювання підтримки певного ідеологічного напряму. Типовою є стратегія легітимізації через формули об’єктивності та абстрактні номінації. У низці випадків спостерігаємо штучне фреймування реальності, що формує викривлену картину соціально-політичних процесів.
Висновки. Досліджені публікації демонструють наявність сталих патернів інформаційного впливу, які, функціонуючи ще до відкритої агресії РФ, виконували підготовчу функцію для сприйняття ворожих наративів. Результати підтверджують потребу в дальшому вивченні внутрішніх джерел інформаційної деструкції та розробленні механізмів розпізнавання лінгвоманіпулятивного впливу в публічному дискурсі.
Інформація про автора:
Голота Тарас Сергійович – аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Електронна адреса: taras.holota@knu.ua
Методи. Дібраний матеріал охоплює три тексти: “Україна: актуальні питання розвитку суспільства, держави і права” (1999) в. медведчука, “… І рік при владі” (2007) В. Януковича та “Україна в НАТО чи НАТО в Україні” (2008) д. табачника. Застосовано лінгвокогнітивний аналіз, дискурсивно-прагматичний підхід та якісний контент-аналіз для виявлення типових стратегій мовної маніпуляції.
Результати. Установлено системне використання сугестивних прийомів, емоційного фреймування, апеляції до історичної травми, страху та бачення зовнішнього ворога. Застосовано метафоризацію, дихотомії, узагальнення, риторичні запитання, апеляції до авторитету, нормативні твердження, дисфемізми щодо опонентів, глорифікацію політичних союзів і концептів.
Виявлено, що тексти спрямовані на створення у реципієнта ефекту безальтернативності запропонованих позицій, послаблення критичного мислення та стимулювання підтримки певного ідеологічного напряму. Типовою є стратегія легітимізації через формули об’єктивності та абстрактні номінації. У низці випадків спостерігаємо штучне фреймування реальності, що формує викривлену картину соціально-політичних процесів.
Висновки. Досліджені публікації демонструють наявність сталих патернів інформаційного впливу, які, функціонуючи ще до відкритої агресії РФ, виконували підготовчу функцію для сприйняття ворожих наративів. Результати підтверджують потребу в дальшому вивченні внутрішніх джерел інформаційної деструкції та розробленні механізмів розпізнавання лінгвоманіпулятивного впливу в публічному дискурсі.
Інформація про автора:
Голота Тарас Сергійович – аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Електронна адреса: taras.holota@knu.ua
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
542.63 KB
Контрольна сума:
(MD5):8f23580941e85415e3b5497ddafc0400
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/um/55(2025).256-293