Використання соціальних мереж та суб’єктивне благополуччя в умовах пандемії СOVID-19

Ягіяєв, І., Новосельська, А., Келлер, В., Савич, М. (2020). Using social media and subjective well-being during COVID-19 pandemic. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 1(11), 70–77. https://doi.org/10.17721/BSP.2020.1(11).13

Актуальність теми пов’язана з психологічними наслідками пандемії COVID-19. Метою було дослідження суб’єктивного благополуччя на початку пандемії і запровадження карантинних заходів, та їхнього зв’язку з активністю у соціальних мережах. Використовувалися шкала позитивного та негативного афекту (Watson, Clark & Tellegen, 1988), шкала задоволеності життям (SWLS) (Diener, Emmnos, Larsen, & Griffin, 1985), шкала загальної самоефективності (Schwarzer & Jerusalem, 1995), авторська анкета сприймання пандемії та уявлень про неї. Було визначено, що з суб’єктивним благополуччям під час пандемії пов’язані використання соціальних мереж, задоволеність життям, оцінка загрози для здоров’я та економічних наслідків, способи проведення вільного часу та рівень загальної самоефективності. Було здійснено якісний аналіз та визначено, що станом на початок епідемії в Україні у досліджуваних превалюють негативні прогнози наслідків епідемії та карантину. У лонгітюдній частині дослідження протягом місяця було виявлено зменшення рівня тривоги стосовно здоров’я, респонденти оцінювали загрозу своєму здоров’ю та економічні наслідки як менш серйозні, ніж на початку. Таким чином, загалом негативний афект у короткотривалій перспективі зменшився, особливо зменшились рівні страху та тривоги, проте рівень позитивного афекту не змінився.