Науково-популярна тележурналістика в системі аудіовізуальних медіа: освітні традиції та інноваційний потенціал

Кравченко Р. І. Науково-популярна тележурналістика в системі аудіовізу-альних медіа: освітні традиції та інноваційний потенціал : дис. ... доктор філософі : 061 Журналістика. Київ, 2025. 252 с.

Кравченко Р.І. Науково-популярна тележурналістика в системі аудіовізу-альних медіа: освітні традиції та інноваційний потенціал.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі журналістики за спеціальністю 061 журналістика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025.

Дисертаційна робота присвячена проблемі розвитку науково-популярного контенту в Україні, необхідності даного контенту як індикатора розвитку країни та для створення позитивного іміджу на міжнародній арені. Окрім цього в дослідженні розкривається проблема необхідності науково-популярних програм як способу для українців відволіктися від воєнних дій, що почалися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Теоретико-методологічна база дослідження представлена працями украї-нських і світових дослідників О. Гояна, Н. Гегелової, О. Пустового, І. Степури, Cary Funk, Jeffrey Gottfried, Amy Mitchell, Crook D., Djoymi Baker, Weißkopf M., Ingrid Ockert, Ірини Кузьми, Михайла Гриценка, Віти Гоян, Катерини Кошак, Данила Філоненка, Олега Джолоса, Оксани Лівіцької, Марії Кузнецової, Д. А. Шевченка, А.О. Горчикової, Синтії Д. Беннет, Allan S, Zelizer B., Н. Сидоренко, І. Свєженцевої, Людмили Федорук, Ш.Данвуді.

Від початку написання дисертації 2018-го року фокус дисертації був на-цілений на необхідність створення даного контенту в країні як індикатора роз-витку держави та створення позитивного іміджу на міжнародній арені, утім з 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в дисертації також досліджувалася науково-популярна журналістика як спосіб для українців відволіктися від воєнних дій.

Результат опитування показав, що на початку повномасштабного вторг-нення з 460 респондентів 298 (64,8%) використовували науково-популярний або розважальний контент для відволікання від війни, тоді як 162 (35,2%) не робили цього. З тих, хто відповів ствердно, 27,5% надавали перевагу науково-популярним програмам, 37,2% дивилися розважальний контент, а 35,3% диви-лися і те, і інше.
Результати опитування показали приблизно однаковий результат незале-жно від гендеру респондентів. Так серед 143 опитаних чоловіків 87 (60,8%) потребували відволікання від новин про війну, а 56 (39,2%) не потребували. Серед 317 опитаних жінок 206 (65,0%) використовували науково-популярні чи розважальні програми як відволікаючий засіб, тоді як 111 (35,0%) не використовували. Таким чином можна говорити про необхідність подальшого створення в українському медіапросторі контенту даного спрямування.
Результати контент-аналізу 32 загальнонаціональних телеканалів України показали, що лише 5 каналів транслюють науково-популярні програми. Серед них 4 виробляють власний контент (Ми-Україна, Enter фільм, Піксель TV, 5 канал). Ми-Україна, Enter фільм та 5 канал продукують продукт історичного спрямування, Піксель TV виготовляє проєкт для дітей про хімічні досліди. А телеканал Мега транслює програми іноземного виробництва здебільшого природничого спрямування. З огляду на такі результати можна говорити про дефіцит науково-популярного контенту на українському телебаченні.
Цей висновок підтверджують і результати опитування аудиторії. Опиту-вання 421 респондента показало, що майже три чверті (73%) зазначили, що вмикали б канали частіше, якби в ефірі цих каналів був присутній контент нау-кового та освітнього спрямування.
Водночас, контент-аналіз науково-популярних телеканалів на Youtube-платформі та дослідження упродовж 2-х років збільшення їхньої аудиторії показав такі результати: контент на більшості каналів YouTube змінився; зокрема, вони переорієнтувалися на реалії війни. Деякі канали просто згадали, що Росія вторглася на територію України і зараз в країні ведуться активні бойові дії, а деякі почали пояснювати, чому потрібно ховатися в бомбосховищах під час тривоги, як зброя, яку має українська армія (напр., Джавеліни, Стінгери чи Байрактари) працюють і до чого може призвести запуск Росією ракет з ядерними боєголовками.
За рік повномасштабного вторгнення (дослідження проводилося у 2022-2023 рр.) аудиторія науково-популярних YouTube-каналів продовжувала зростати. Порівнюючи з 2022 роком у 10 досліджуваних каналах найбільший показник відсотково був +110% підписників, а найменший серед активних каналів +24,6%.
Також дослідження показало, що у сфері освіти є проблеми з підготовкою фахових кадрів. Результати контент-аналізу свідчать, що cеред усіх 39 ЗВО, які мають спеціальність 061 “Журналістика”, навчальний курс “Науково-популярна журналістика” або суміжний з ним предмет є в 9 навчальних закладах, у 26-х – відсутній. Ще по 4-х ЗВО інформацію з'ясувати не вдалося. Серед закладів, які мають такий курс у 7 – це предмет за вибором, і лише у 2-х - обов'язковий предмет. Один заклад – Ужгородський національний університет – має такі предмети за вибором і на ступені Бакалавр, і на ступені Магістр. Таким чином, можна вважати, що в українській журналістській освіті справді бракує курсу, який би готував майбутніх професіоналів до написання матеріалів на наукову тематику.
Тож, дослідження жанрових, тематичних і функціональних аспектів створення науково-популярного контенту є актуальним. Водночас існує низка теоретичних і практичних аспектів, що зумовлюють наукову проблему:
Невелика кількість напрацювань у ЗВО щодо підготовки професійної компетентності журналіста, який планує надалі займатися науково-популярною журналістикою не дає змоги вивчити необхідну базу теоретичних знань і навичок журналістів, що готують матеріали на наукову тематику. Згідно з дослідженням Кравченко Р., лише в 9 ЗВО з 26 такий предмет є. Утім з цих 9-ти у 7 такий предмет є необов’язковим.
Відсутність систематичного створення науково-популярних програм на телебаченні перешкоджає глибинному вивченню інструментів, якими повинен користуватися освітній журналіст. Це ускладнює визначення необхідних практичних навичок для автора контенту науково-популярного спрямування.
У період воєнного стану і обмеженням мовлення каналів згідно з указами пре-зидента №151/2022 та №152/2022, спричинених війною, медійники, що продукують науково-популярні програми повинні перелаштовуватися під нові реалії і розвивати цей тип контенту на інших онлайн-платформах.
Youtube-проєкти лишаються тільки на цій платформі і не присутні в телеві-зійному ефірі каналів, що не дає змоги поширювати контент науково-популярного спрямування на аудиторію різного віку.
І це є частиною комплексної наукової проблеми, на розв'язання якої спрямовані методологічні ресурси нашої роботи.
Ще одним дотичним аспектом, який ускладнює вивчення розвитку науково-популярної журналістики є слабка база якісних наукових досліджень щодо розвитку та тенденцій в галузі науково-популярної журналістики, створення актуальних освітніх програм.
Об'єктом дослідження є науково-популярна тележурналістика в Україні. Предметом дослідження — комунікаційні особливості науково-популярних телепрограм України , їхня традиційна структура, формати і тенденції розвитку на світовому медіаринку.
Мета дослідження — конкурентні особливості української науково-популярної тележурналістики, її комунікаційна структура, яка поєднує сформовані практикою ефірні традиції та сучасні тенденції розвитку.
Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання:
1. З'ясувати систему науково-популярних телепрограм та їхні характеристики;
2. Дослідити історичні віхи розвитку науково-популярних програм в Україні;
3. Вивчити цільову аудиторію таких нішевих телепрограм;
4. Дослідити світовий досвід успіху телепрограм наукового спрямування;
5. Визначити тенденції розвитку цих науково-популярних програм на українському ринку;
6. Дослідити комунікаційні особливості науково-популярних програм.
З огляду на проведені дослідження, проблематика подальшого дослідження науково-популярної журналістики є актуальною. Попри це, дослідження по створенню, публікації та популяризації контенту даного спрямування є малодослідженим, окрім того науково-популярна журналістика мало вивчається в в межах академічних студій із журналістики. Таким чином, це і підвищує потребу в нашому дисертаційному дослідженні.

Методи дослідження. Під час написання дисертації були використані такі методи дослідження: аналіз літератури, контент-аналіз, індукцію, опитування студентів, анкетування, експертне опитування іноземних журналістів. Усі опитування є репрезентативними, оскільки відображають думки респондентів різних вікових категорій, соціального статусу, статі та регіону проживання.

Наукова новизна дослідження пов’язана із дослідженням рівня зацікавленості аудиторією програм науково-популярного спрямування, вивченням особливостей функціонування науково-популярної журналістики в медіапросторі України і описом основних форматів при створенні науково-популярного контенту. Також під час дослідження було представлено портрет потенційної аудиторії науково-популярних проєктів.
За допомогою досліджень, були описані прогалини у освітній сфері при підго-товці майбутніх журналістів.

У результаті дослідження розв’язано комплексну проблему: дослі-джені теоретичні та практичні засади розвитку та функціонування науково-популярної журналістики в Україні, з’ясовані особливості створення науково-популярних програм в українському медіапросторі, змодельовано портрет потенційної української аудиторії науково-популярних програм, проаналізовані освітні програми 39 українських шкіл журналістики стосовно наявності в навчальних планах вибіркових дисциплін чи спецкурсів, пов'язаних з науково-популярною журналістикою, вивчено й удосконалено наукові підходи до визначення складників професійної компетентності освітнього журналіста, запропоновано модель створення науково-популярної телепрограми, проведено контент-аналіз науково-популярних програм в українському сегменті Youtube та в ефірі 32 загальнонаціональних телеканалів, проведене експертне опитування серед іноземних журналістів, які працюють у сфері науково-популярної журналістики, здійснене анкетування цільової аудиторії науково-популярних телепрограм, досліджено розвиток науково-популярних телепроєктів в Україні, проаналізовано необхідність створення науково-популярного телеконтенту для аудиторії, яка шукає можливості відволіктися від інформації з фронту.