Концептуальні засади конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління

У дослідженні вперше у галузі знань «публічне управління та адміністрування» вирішено актуальне наукове завдання обґрунтування теоретичних положень щодо концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління та розроблено практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності держави.
Актуальність теми дослідження обумовлена зв’язком з ключовими питаннями розвитку, модернізації, повоєнного відновлення України в сучасному світі, який динамічно змінюється. Враховуючи те, що ці зміни відбуваються часто в протилежних за вектором напрямках (глобалізація та поляризація, інтеграція та дезінтеграція, акселерація та інерція, диверсифікація та уніфікація, динамізація та стабілізація), розв’язання цього завдання допомагає зрозуміти, як держава може підвищити свою конкурентноздатність серед інших суб’єктів, забезпечити високий рівень життя своїх громадян, ефективно використовувати свої ресурси, протистояти зовнішнім та внутрішнім викликам та змінам, а також адаптуватися до нових моделей та інструментів публічного управління, які відповідають сучасним вимогам демократії, прав людини, прозорості, відповідальності, ефективності, справедливості та участі суспільства.
Дослідження концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління дозволяє проводити аналіз, оцінку, порівняння та удосконалення різних механізмів публічного управління в Україні, таких як: конституційні, правові, політичні, економічні, соціальні, екологічні, культурні, інноваційні, інституційні. Дослідження цієї теми сприяє формуванню та реалізації стратегічних та оперативних напрямів, механізмів реформування публічного управління в Україні, які спрямовані на досягнення високої конкурентоспроможності держави, а також забезпеченню участі громадян та інших зацікавлених сторін у процесі ефективного публічного управління.
У цьому зв’язку, метою дослідження є теоретичне обґрунтування концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління та розробка практичних рекомендацій з удосконалення механізмів публічного управління щодо підвищення конкурентоспроможності держави. Об’єктом дослідження є конкурентоспроможність держави в умовах зміни парадигми публічного управління. Предметом дослідження є концептуальні засади конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління.
Автор представив результати аналізу змісту поняття конкурентоспроможності держави як управлінського, політичного, економічного феномену, дослідив еволюцію тлумачення його змісту у контексті становлення інституту держави, порівняв різні визначення та підходи, виміри та показники.
Крім того, проведено компаративний аналіз змісту поняття конкурентоспроможності держави з іншими пов’язаними поняттями, такими як «національна конкурентоспроможність», «конкурентоспроможність країни» або «міжнародна конкурентоспроможність держави».
У дослідженні також розглянуто основні моделі та стратегії підвищення конкурентоспроможності держави у світовій спільноті, які ґрунтуються на таких показниках, як Індекс глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (Давос, Швейцарія), Щорічник глобальної конкурентоспроможності Інституту менеджменту (Лозанна, Швейцарія) Індекс легкості ведення бізнесу СБ, Індекс людського розвитку. Проаналізовано чинники та детермінанти конкурентоспроможності держави відповідно до різних моделей і стратегій, таких як інституції, інфраструктура, інновації, освіта, охорона здоров’я, публічне управління. Досліджено основні виклики та можливості підвищення конкурентоспроможності держави в контексті глобалізації та інтеграції. Зокрема, проаналізовано вплив глобальних тенденцій і проблем на конкурентоспроможність держави, таких як цифровізація, зміна клімату, міграція, безпека. Проаналізовано роль і вплив регіональних і міжнародних організацій на конкурентоспроможність держави, зокрема, важливе значення мають такі, як ЄС, НАТО, СОТ.
Простежено еволюцію парадигм публічного управління в історичному аспекті від класичної парадигми до сучасних. Визначено основні особливості та характеристики кожної парадигми, такі як принципи, цінності, цілі, методи та інструменти публічного управління. Досліджено та визначено основні особливості сучасної парадигми публічного управління, яка базується на концепції «належного врядування» («Good Governance») у контексті її впливу на конкурентоспроможність держави. Розглянуто концепцію «належного врядування» (походження, еволюцію, визначення та підходи, виміри та показники). Порівняно зміст поняття «належне врядування» з іншими пов’язаними поняттями, такими як «належний уряд»,
«належне управління» чи «ефективне управління». Проаналізовано та визначено вплив парадигми публічного управління на ефективність і якість публічних послуг, соціально-економічний розвиток та міжнародний імідж держави.
Досліджено, як принципи та практики «Належного врядування» сприяють покращенню ефективності та результатів публічного управління, збільшенню задоволеності та довіри громадян та інших зацікавлених сторін, сприянню соціальній згуртованості та включеності, просуванню інновацій та творчості, зміцненню верховенства права та демократії та підвищення конкурентоспроможності та привабливості держави.
У результаті розгляду динаміки та рейтингів конкурентоспроможності України за різними міжнародними індексами, виявлено помірний ступінь реалізації принципів «належного врядування» в публічному управлінні в Україні. Розроблено та запропоновано рекомендації щодо оптимізації та модернізації системи публічного управління в Україні з метою забезпечення її конкурентоспроможності.
Для виявлення стану і перспектив конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління (на прикладі України) досліджено динаміку та рейтинг конкурентоспроможності держави за різними міжнародними індексами, такими як Індекс глобальної конкурентоспроможності, Щорічник конкурентоспроможності, Індекс легкості ведення бізнесу, Індекс людського розвитку. Визначено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для підвищення конкурентоспроможності держави України.
Здійснено аналіз ступеня реалізації принципів «належного врядування» в публічному управлінні в Україні, таких як демократія, верховенство права, прозорість, відкритість, підзвітність, ефективність, оперативність та участь. Дисертант охарактеризував основні досягнення та проблеми такого впровадження та виходячи з цього, автором запропоновано модель концептуальних засад конкурентоспроможності держави, яка базується на тому, що конкурентоспроможність держави є багатовимірним і складним явищем, яке відображає здатність держави конкурувати в різних сферах і на різних рівнях. Модель концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління включає чотири виміри конкурентоспроможності держави: 1) економічний, 2) соціальний, 3) політичний та 4) міжнародний. Кожен вимір складається з кількох показників, які вимірюють ефективність і результати держави в різних аспектах. Дана модель також враховує взаємозв’язки та взаємозалежності між вимірами та показниками, а також вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на конкурентоспроможність держави.
Показано, що механізмом удосконалення системи публічного управління в Україні є реформа публічного управління в Україні, яка спрямована на модернізацію та оптимізацію системи публічного управління відповідно до європейських стандартів та передового досвіду. У цьому зв'язку, запропоновано рекомендації щодо оптимізації та модернізації системи публічного управління в Україні з метою забезпечення її конкурентоспроможності для покращення ефективності та результатів публічного управління, підвищення задоволеності та довіри громадян та інших зацікавлених сторін, сприяння соціальній згуртованості та включеності, просування інновацій та творчості, зміцнення верховенства права та демократії, підвищення конкурентоспроможності та привабливості України.
Комплексний аналіз чинників та детермінант конкурентоспроможності держави за різними методами та методологіями, аналіз показників конкурентоспроможності держави України за міжнародними індексами, визначення основних чинників ускладнення впровадження принципів концепції «належного врядування» в українському публічному управлінні дозволили здійснити обґрунтування концептуальних засад конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління, розробити рекомендації щодо оптимізації та модернізації системи публічного управління в Україні з метою підвищення конкурентоспроможності держави.

Магеррамов А. Концептуальні засади конкурентоспроможності держави в умовах зміни парадигми публічного управління : дис. д-ра філософії у галузі публічного управління та адміністрування: 281 – Публічне управління та адміністрування / наук. кер. О. А. Зубчик. Київ, 2024. 225 с.