РІДКОЗЕМЕЛЬНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ВИСОКОБАРИЧНИХ СЛАНЦІВ ДІЛЯНКИ "РІДКОЗЕМЕЛЬНА-СХІД-1" (ІРТИШСЬКА ЗОНА ЗМИНАННЯ)

Портнов, В., Мусіна, Є., Пономарьова, М., Рева, М. (2017). RARE EARTH MINERALIZATION OF HIGH-PRESSURE SHALES OF THE SITE "RARE-EARTH-EAST-1" (IRTYSH AREA CRUMPLED ZONE). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(77), 72–76. https://doi.org/10.17721/1728-2713.77.08

Рідкісні метали і землі досить затребувані у високотехнологічних галузях промисловості, тому вивчення їх просторового розподілу, мінералогії, комерційного значення є актуальним завданням. У Східному Казахстані виявлено абсолютно новий генетичний тип рідкоземельної сировини. При вивченні метаморфічних порід Іртишської зони зминання виявлені гранатові сланці, з присутністю в ядрах кожного зерна гранату фосфатів рідкісних земель. Вони відносяться до церієвої й ітрієвої груп, головними мінералами-носіями є монацит і ксенотим, які містять до 32% і 42% церію й ітрію, відповідно. По суті ці породи являють собою розсипи, метаморфізовані в ордовіку в умовах високих і ультрависоких тисків. Мета роботи полягала у вивченні Іртишської зони зминання і дослідженні нового генетичного типу рідкоземельної сировини в Східному Казахстані; вивченні його просторових, вікових і генетичних зв'язків; проведенні технологічних випробувань для рідкоземельної сировини з метою оцінки її комерційного значення та перспектив промислового освоєння. Головним носієм рідкоземельної мінералізації є монацит, який представлений вільною фазою в породах і є мінералом-в'язнем у гранаті. Червоний і чорний гранат, а також його проміжні колірні форми, є однаковими за складом мінералів-в'язнів, які представлені монацитом (головний), титано-гематитом, ксенотимом, тантало-ніобатами (в гнейсо-гранітах) і складними ще не повністю вивченими рідкоземельними формами в червоному гранаті. Гранат представлений у двох контрастних формах: червоний і рожевий альмандинспессартин із вмістом піропу не більше 5% і піральспіт із вмістом піропу 16-18%. Проведені технологічні випробування рідкоземельної сировини нового генетичного типу дають підстави вважати її достатньо перспективною для промислового освоєння.