ПСИХІЧНІ СТАНИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З АМПУТАЦІЄЮ КІНЦІВОК НА ГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ ВІДНОВЛЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД

Кравченко, К., Жаленко, Л. (2025). MENTAL STATES OF SERVICEMEN WITH LIMB AMPUTATIONS AT THE HOSPITAL STAGE OF RECOVERY: A THEORETICAL REVIEW. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(3), 11–15. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.63.11-15

В с т у п . Статтю присвячено аналізу психічних станів військовослужбовців, які перенесли ампутацію кінцівок унаслідок бойових дій і перебувають на госпітальному етапі відновлення. Актуальність теми зумовлена необхідністю цілісного підходу до реабілітації, де психічні стани не лише відображають реакцію на травму, а й впливають на подальшу адаптацію, мотивацію та якість життя поранених. У науковому дискурсі недостатньо уваги приділено саме ранньому етапу переживання ампутації, що ускладнює побудову ефективної системи психологічного супроводу.
М е т о д и . Для досягнення мети було використано теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, систематизацію та узагальнення. Здійснено огляд вітчизняної та зарубіжної наукової літератури англійською та українською мовами щодо психічних станів осіб з ампутацією кінцівок з особливою увагою до військовослужбовців.
Р е з у л ь т а т и . Визначено, що госпітальний етап відновлення є критичним періодом формування психічних станів, що потенційно можуть трансформуватися у клінічні розлади: депресію, тривожний розлад, ПТСР. Виявлено найпоширеніші психічні стани військовослужбовців з ампутацією: гостра реакція на стрес, дистрес, емоційний шок, тривожні стани, початкові прояви депресії та ПТСР, самометастигматизація, екзистенційна криза, фантомні болі. Узагальнено теоретичні позиції згідно з МКХ-10, МКХ-11 та DSM-5 щодо продромальних психічних станів.
В и с н о в к и . Госпітальний етап відновлення є ключовим для своєчасного виявлення та психопрофілактики розладів, що формуються на тлі ампутаційної травми. Рання психологічна допомога дає змогу знизити ризик хронізації негативних психічних станів і підвищити ефективність реабілітації. Результати дослідження мають прикладне значення для організації психолого-медичної підтримки військовослужбовців. Отримані висновки мають гіпотетичний характер і потребують подальшої емпіричної перевірки.