Номінації російсько-української війни в різностильовому дискурсі
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Браїлко Юлія
Poltava Branch of National Scientific Center «Hon. Prof. M. S. Bokarius Forensic Science Institute», Poltava National V.G. Korolenko Pedagogical University
Кисла Наталія
Poltava Branch of National Scientific Center «Hon. Prof. M. S. Bokarius Forensic Science Institute», Poltava V.G. Korolenko State Pedagogical University, Sumy State University
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
54
ISSN :
0320-3077
Початкова сторінка :
5
Кінцева сторінка :
22
Цитування :
[APA 7] Браїлко, Ю., & Кисла, Н. (2024). Номінації російсько-української війни в різностильовому дискурсі. Українське мовознавство, (54), 5–22. https://doi.org/10.17721/um/54(2024).5-22
[ДСТУ] Браїлко Ю., Кисла Н. Номінації російсько-української війни в різностильовому дискурсі. Українське мовознавство. 2024. № 54. С. 5—22. URL: https://doi.org/10.17721/um/54(2024).5-22 (дата звернення: 26.07.2026).
Вступ. Збройна агресія Російської Федерації проти України триває вже понад десятиліття, а її повномасштабний період — більш ніж два роки, проте українські мовці так і не виробили відповідного мілітоніма. І в наукових джерелах, і в масмедіа досі тривають дискусії стосовно доречності термінів “війна’’, “збройна агресія”, “повномасштабне вторгнення”, “конфлікт” тощо для маркування цієї події. Визначено номінації російсько-української війни в різностильовому українському дискурсі, проаналізовано специфіку функціювання та прагматику таких лінгвальних одиниць.
Методи. Для вивчення номінацій сучасної російсько-української війни застосовано комплекс методів: за допомогою методу вибірки сформовано покажчик таких найменувань, лінгвостилістичний метод дав змогу простежити особливості функціювання мілітонімів у текстах різних стилів, компонентний аналіз уможливив встановлення семантичних складників цих назв, контекстуальний і дискурсивний аналіз - вияв їхньої прагматики, завдяки описовому методу висвітлено результати дослідження.
Результати. З’ясовано, що в українському законодавстві до 24 лютого 2022 р. послуговувалися терміном “антитерористична операція”. Цей же термін був основним лексичним маркером поточних воєнних подій в Україні у текстах різних стилів 2014-2018 рр. Після 2018р. в медіадискурсі закріпився термін “00С ”, у розмовному, публіцистичному й художньому дискурсі здебільшого продовжували використовувати абревіатуру “АТО”. Поступово в юридичний обіг, а згодом і в науковий і публіцистичний дискурс увійшов фактонім “збройна агресія Російської Федерації [проти України]”. Попри широку палітру найменувань сучасних воєнних подій у розмовному й художньому дискурсі домінує передовсім лексема “війна ”.
Висновки. Одні й ті ж події, явища, процеси можна назвати по-різному. І такі номінації можуть бути інформаційною зброєю як українців у війні проти російського агресора, так і зброєю російської пропаганди. Безперечно, справою часу є добір і утвердження в українському дискурсі мілітоніма на позначення сучасних воєнних дій. Вочевидь, він буде кількакомпонентним, а з огляду на проведене дослідження зазначимо, що ключовою у його структурі має стати лексема “війна” як найуживаніша сучасними мовцями для маркування збройної агресії РФ проти України від 2014 р. й дотепер.
Методи. Для вивчення номінацій сучасної російсько-української війни застосовано комплекс методів: за допомогою методу вибірки сформовано покажчик таких найменувань, лінгвостилістичний метод дав змогу простежити особливості функціювання мілітонімів у текстах різних стилів, компонентний аналіз уможливив встановлення семантичних складників цих назв, контекстуальний і дискурсивний аналіз - вияв їхньої прагматики, завдяки описовому методу висвітлено результати дослідження.
Результати. З’ясовано, що в українському законодавстві до 24 лютого 2022 р. послуговувалися терміном “антитерористична операція”. Цей же термін був основним лексичним маркером поточних воєнних подій в Україні у текстах різних стилів 2014-2018 рр. Після 2018р. в медіадискурсі закріпився термін “00С ”, у розмовному, публіцистичному й художньому дискурсі здебільшого продовжували використовувати абревіатуру “АТО”. Поступово в юридичний обіг, а згодом і в науковий і публіцистичний дискурс увійшов фактонім “збройна агресія Російської Федерації [проти України]”. Попри широку палітру найменувань сучасних воєнних подій у розмовному й художньому дискурсі домінує передовсім лексема “війна ”.
Висновки. Одні й ті ж події, явища, процеси можна назвати по-різному. І такі номінації можуть бути інформаційною зброєю як українців у війні проти російського агресора, так і зброєю російської пропаганди. Безперечно, справою часу є добір і утвердження в українському дискурсі мілітоніма на позначення сучасних воєнних дій. Вочевидь, він буде кількакомпонентним, а з огляду на проведене дослідження зазначимо, що ключовою у його структурі має стати лексема “війна” як найуживаніша сучасними мовцями для маркування збройної агресії РФ проти України від 2014 р. й дотепер.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
507.81 KB
Контрольна сума :
(MD5):0c928770cbbdeeb654d50c2a8f811f3f
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International