ДЕЯКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПОСТ-ІЗОЛЯЦІЙНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПІДТРИМКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ПІД ЧАС ПОЛОНУ КАТУВАННЯ

Широбоков, Ю., Тімченко, О., Кравченко, К. (2020). SOME RECOMMENDATIONS CONCERNING THE MEDICAL-PSYCHOLOGICAL POSTISOLATIONAL ASSISTANCE AND SUPPORT OF SERVICEMEN, THAT ENDURED TORTURE IN THE COURSE OF IMPRISIONMENT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(2), 15–18. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2020.44.15-18

Проблема медико-психологічної допомоги та підтримки особам, які перебували в полоні та/або піддавалися тортурам, актуальна для багатьох країн світу. Згідно з даними Amnesty International завдають тортур і жорстко поводяться з людьми, принаймні, у 140 країнах світу.
 
З 2014 року це питання стало особливо гострим, адже збройний конфлікт у країні завжди негативно впливає на дотримання прав людини. Поняття полону актуалізувалося ще в 2014 році, під час протестів на Майдані, й отримало своє продовження внаслідок ситуації, що склалася в Криму та на сході Луганської і Донецької областей. Тортури і жорстоке ставлення забороняються міжнародним правом. Існує міжнародний консенсус стосовно того, що такі зловживання порушують гідність людини і не можуть бути виправдані ніякими обставинами.
 
Але, нажаль, реалії сьогодення та ведення бойових дій на сході України змушують робити висновки про недотримання країною агресором Женевських конвенцій та гуманного поводження з військовополоненими. Таким чином, увага науковців була спрямована саме на вирішення питань та надання деяких рекомендацій щодо медикопсихологічної пост-ізоляційної допомоги та підтримки військовослужбовцям, які пережили під час полону катування. Матеріал статті ґрунтується на проведених емпіричних дослідженнях та на досвіді надання психологічної допомоги військовополоненим у пост-ізоляційний період.
У дослідженні брали участь 694 колишніх військовополонених, які були звільнені з військового полону впродовж 2015-2019 років. З загальної кількості досліджуваних (n=694), 643 особи (92,7%) – військовослужбовці Збройних Сил України та 51 особа (7,3%) – бійці добровольчих батальйонів («добробатівці»).
У статті розкриті особливості психологічної роботи з колишніми бранцями, розглянуті особливості кожного етапу надання психологічної допомоги військовослужбовцям. Також представлений аналіз негативних психологічних наслідків перебування у військовому полоні, серед яких почуття провини та сорому, контроль власних почуттів, уникнення спілкування та ізоляція, негаразди у подружніх та сімейних стосунках, агресивні реакції та бажання помсти.