ДЕЯКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПОСТ-ІЗОЛЯЦІЙНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПІДТРИМКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ПІД ЧАС ПОЛОНУ КАТУВАННЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 жовтня 2020 р.
Автор(и) :
Широбоков, Ю.
Тімченко, О.
Кравченко, К.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2
ISSN :
1728-2217
Початкова сторінка :
15
Кінцева сторінка :
18
Цитування :
[APA 7] Широбоков, Ю., Тімченко, О., & Кравченко, К. (2020). SOME RECOMMENDATIONS CONCERNING THE MEDICAL-PSYCHOLOGICAL POSTISOLATIONAL ASSISTANCE AND SUPPORT OF SERVICEMEN, THAT ENDURED TORTURE IN THE COURSE OF IMPRISIONMENT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences, (2), 15–18. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2020.44.15-18
[ДСТУ] Широбоков Ю., Тімченко О., Кравченко К. SOME RECOMMENDATIONS CONCERNING THE MEDICAL-PSYCHOLOGICAL POSTISOLATIONAL ASSISTANCE AND SUPPORT OF SERVICEMEN, THAT ENDURED TORTURE IN THE COURSE OF IMPRISIONMENT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences. 2020. no. 2. P. 15—18. DOI: 10.17721/1728-2217.2020.44.15-18 (date of access: 17.07.2026).
Проблема медико-психологічної допомоги та підтримки особам, які перебували в полоні та/або піддавалися тортурам, актуальна для багатьох країн світу. Згідно з даними Amnesty International завдають тортур і жорстко поводяться з людьми, принаймні, у 140 країнах світу.
З 2014 року це питання стало особливо гострим, адже збройний конфлікт у країні завжди негативно впливає на дотримання прав людини. Поняття полону актуалізувалося ще в 2014 році, під час протестів на Майдані, й отримало своє продовження внаслідок ситуації, що склалася в Криму та на сході Луганської і Донецької областей. Тортури і жорстоке ставлення забороняються міжнародним правом. Існує міжнародний консенсус стосовно того, що такі зловживання порушують гідність людини і не можуть бути виправдані ніякими обставинами.
Але, нажаль, реалії сьогодення та ведення бойових дій на сході України змушують робити висновки про недотримання країною агресором Женевських конвенцій та гуманного поводження з військовополоненими. Таким чином, увага науковців була спрямована саме на вирішення питань та надання деяких рекомендацій щодо медикопсихологічної пост-ізоляційної допомоги та підтримки військовослужбовцям, які пережили під час полону катування. Матеріал статті ґрунтується на проведених емпіричних дослідженнях та на досвіді надання психологічної допомоги військовополоненим у пост-ізоляційний період.
У дослідженні брали участь 694 колишніх військовополонених, які були звільнені з військового полону впродовж 2015-2019 років. З загальної кількості досліджуваних (n=694), 643 особи (92,7%) – військовослужбовці Збройних Сил України та 51 особа (7,3%) – бійці добровольчих батальйонів («добробатівці»).
У статті розкриті особливості психологічної роботи з колишніми бранцями, розглянуті особливості кожного етапу надання психологічної допомоги військовослужбовцям. Також представлений аналіз негативних психологічних наслідків перебування у військовому полоні, серед яких почуття провини та сорому, контроль власних почуттів, уникнення спілкування та ізоляція, негаразди у подружніх та сімейних стосунках, агресивні реакції та бажання помсти.
З 2014 року це питання стало особливо гострим, адже збройний конфлікт у країні завжди негативно впливає на дотримання прав людини. Поняття полону актуалізувалося ще в 2014 році, під час протестів на Майдані, й отримало своє продовження внаслідок ситуації, що склалася в Криму та на сході Луганської і Донецької областей. Тортури і жорстоке ставлення забороняються міжнародним правом. Існує міжнародний консенсус стосовно того, що такі зловживання порушують гідність людини і не можуть бути виправдані ніякими обставинами.
Але, нажаль, реалії сьогодення та ведення бойових дій на сході України змушують робити висновки про недотримання країною агресором Женевських конвенцій та гуманного поводження з військовополоненими. Таким чином, увага науковців була спрямована саме на вирішення питань та надання деяких рекомендацій щодо медикопсихологічної пост-ізоляційної допомоги та підтримки військовослужбовцям, які пережили під час полону катування. Матеріал статті ґрунтується на проведених емпіричних дослідженнях та на досвіді надання психологічної допомоги військовополоненим у пост-ізоляційний період.
У дослідженні брали участь 694 колишніх військовополонених, які були звільнені з військового полону впродовж 2015-2019 років. З загальної кількості досліджуваних (n=694), 643 особи (92,7%) – військовослужбовці Збройних Сил України та 51 особа (7,3%) – бійці добровольчих батальйонів («добробатівці»).
У статті розкриті особливості психологічної роботи з колишніми бранцями, розглянуті особливості кожного етапу надання психологічної допомоги військовослужбовцям. Також представлений аналіз негативних психологічних наслідків перебування у військовому полоні, серед яких почуття провини та сорому, контроль власних почуттів, уникнення спілкування та ізоляція, негаразди у подружніх та сімейних стосунках, агресивні реакції та бажання помсти.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
516.83 KB
Контрольна сума :
(MD5):18b2c7824820df78181417fae21de9e1
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International