Національно марковані стереотипи у фразеологічних одиницях польської та української мов

Дем’яненко, Н. (2025). Національно марковані стереотипи у фразеологічних одиницях польської та української мов. Київські полоністичні студії, 41, 450–467. https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.450-467

Стаття зосереджена на аналізі стереотипів, відображених у польській та українській етнофразеології, які становлять вагому частину національно-культурної картини світу. Основну увагу приділено порівнянню фразеологічних одиниць з етнонімним компонентом, що відображають традиційні уявлення, оцінки й упередження стосовно «своїх» та «чужих» етносів. У статті розглядаються фразеологізми з компонентами єврей (жид), німець, циган, росіянин (москаль), угорець, румун, болгарин, турок, татарин, які функціонують у польській та українській мовах і демонструють як спільні, так і відмінні особливості формування етнокультурних образів.
Методологічною основою дослідження є поєднання когнітивного та культурологічного підходів, що дозволяє інтерпретувати фразеологізми не лише як мовні кліше, а й як ціннісні маркери, що акумулюють суспільний досвід і відображають історичні контакти, конфлікти та міжкультурні взаємини. Матеріалом дослідження слугували дані польських та українських лексикографічних джерел, принагідно використовувались дані мови художньої літератури та інтернет джерел.
Метою статті було виявлення, аналіз і зіставлення фразеологізмів польської та української мов, що містять етноніми або інші етноконнотативні компоненти, для реконструкції мовних стереотипів про інші нації та народи.
Проведений аналіз показав, що польська та українська етнофразеологія фіксують низку подібних стереотипів, сформованих на ґрунті спільної істо-
рії, географічної близькості та контактів із сусідніми народами. У ході дослі-
дження було визначено коло фразеологічних одиниць з етнічними маркерами у польській та українській мовах, здійснено їх семантичний аналіз; усі фразеологізми було розкласифіковані за типами етнічних стереотипів (позитивні, негативні, нейтральні). Крім того, було встановлено спільні й відмінні риси у стереотипних образах, закріплених у фразеології обох мов. У висновках підкреслено, що фразеологія є важливим джерелом дослідження етнічних стереотипів, адже вона відбиває колективні уявлення, що зберігають культурну пам’ять народу. Порівняння польського та українського матеріалу дає можливість простежити як універсальні закономірності стереотипізації, так і специфіку національного світогляду.