Концепт платформного капіталізму як аналітичний інструмент для вивчення креативності в цифрову епоху: український контекст

Запорожченко, Р., Грицаєнко, А., Нікулін, В. (2025). The Concept of Platform Capitalism as an Analytical Tool for Studying Creativity in the Digital Age: the Ukrainian Context. Соціологічні студії(2), 92–100. https://doi.org/10.17721/2306-3971-2025-02-31-31

У статті досліджено трансформацію креативної праці в умовах цифрової економіки крізь призму концепцій платформного капіталізму (Нік Срничек) та капіталізації знання (Лоет Лейдерсдорфф). Здійснено аналіз того, як цифрові платформи (YouTube, TikTok, Spotify, Patreon тощо) не лише забезпечують інфраструктуру для поширення контенту, але й активно втручаються в процеси його формування, задаючи логіку алгоритмічного управління, стандартизації та монетизації творчості. Особливу увагу приділено українському контексту: платформізація креативної праці відбувається в умовах війни, «цифрової мобілізації» культури, інституційної нестабільності та інфраструктурної вразливості, що потребує специфічної адаптації західних моделей аналізу до локальних реалій. Продемонстровано, що платформи трансформують не лише форми творчості, але й також її соціально-економічне значення: творчість стає джерелом даних, економічною одиницею та об’єктом експлуатації. Водночас вона втрачає автономію, опиняючись у межах нових форм цифрової нерівності. На прикладі українських стартапів, освітніх ініціатив та креативних студій (зокрема в середовищі UNIT.City), показано, як «економіка знань» реалізується у вигляді цифрових продуктів, що ґрунтуються на наукових розробках, культурному контенті та алгоритмічній логіці. Запропонована перспектива відкриває широкі можливості для подальших емпіричних досліджень, зокрема вивчення специфіки взаємодії між платформами, творцями та аудиторією в умовах цифрової повоєнної реальності України. Зокрема, ідеться про аналіз нових форм культурного продукування в цифрових екосистемах, динаміки розподілу доходів, трансформацій професійних стратегій, а також впливу алгоритмічної селекції на видимість і різноманіття контенту. Усе це створює підґрунтя для розробки більш справедливих моделей функціонування креативної економіки в цифрову епоху.