Суспільно-політична позиція Всеволода Ганцова

Могильний, Л. (2018). Суспільно-політична позиція Всеволода Ганцова. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (138), 50–56. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2018.138.11

Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у середовищі української інтелігенції сформувалася думка про особистий внесок кожного для розвитку свого народу у сфері науки і культури. Одним із тих, хто відгукнувся на подобний неофіційний заклик, став Всеволод Михайлович Ганцов. До 1918 р. він працював у Петербурзькому університеті, потім, переїхавши у лютому 1919 р. до Києва, увійшов до складу Української академії наук та вступив до складу Української партії соціалістів-федералістів на чолі із С. Єфремовим, підтримував Українську Народну Республіку у боротьбі проти більшовиків і білогвардійців. У дослідженні проаналізовано еволюцію поглядів В. Ганцова впродовж революційних подій і боротьби за незалежність України 1917–1920-х рр. Встановлено його автономістські переконання, які він сприйняв внаслідок роботи із представниками української громади Петербурга та активної участі в українському громадському житті. Поступово, як і більшість учасників українського національного руху, В. Ганцов прийшов до думки про необхідність створення самостійної української держави, яка могла б остаточно розв'язати національні, соціальні, економічні та науково-освітні проблеми українського народу. Одним зі шляхів такого самоствердження була його наукова робота у сфері мовознавства. Надзвичайно цікавою сторінкою життя В. Ганцова стала його участь упродовж 1920–1924 рр. у підпільній антибільшовицькій організації – Братстві української державності (БУД), метою якої було відновлення УНР. Встановлено, що учасники БУД намагалися стати координаційним центром повстанського руху на території Київщини й інших регіонів України, засуджували більшовицьку політику воєнного комунізму, з недовірою й обережністю ставилися до НЕПу і політики українізації. В українській і зарубіжній історіографії тема статті донині практично не розглядалася, тому питання суспільно-політичних поглядів В. Ганцова є надзвичайно актуальним, зважаючи на те, що персоналії так званого "другого плану в українському русі" не отримали належного висвітлення в науковій літературі.