ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРОМ ДОПУСТИМОСТІ ДОКАЗІВ, ОДЕРЖАНИХ ПІД ЧАС НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
26 листопада 2019 р.
Автор(и) :
Венедіктов, А. А.
Венедіктова, Ю. Є.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
6
Кінцева сторінка :
14
Цитування :
[APA 7] Венедіктов, А. А., & Венедіктова, Ю. Є. (2019). ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРОМ ДОПУСТИМОСТІ ДОКАЗІВ, ОДЕРЖАНИХ ПІД ЧАС НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ. Вісник кримінального судочинства, (2), 6–14. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23854
[ДСТУ] Венедіктов А. А., Венедіктова Ю. Є. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРОМ ДОПУСТИМОСТІ ДОКАЗІВ, ОДЕРЖАНИХ ПІД ЧАС НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ. Вісник кримінального судочинства. 2019. № 2. С. 6—14. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23854 (дата звернення: 25.07.2026).
Анотація. Виконання завдань кримінального провадження неможливе без ефективного здійснення прокурором функції обвинувачення. Під час досудового розслідування виконання цієї функції здійснюється у формі процесуального керівництва. При цьому ч. 2 ст. 36 КПК України наділяє прокурора широким спектром повноважень, у тому числі й тих, що стосуються проведення НСРД. Аналіз судової практики свідчить, що докази, одержані в результаті НСРД, часто визнаються недопустимими внаслідок порушення процесуального порядку їх проведення. Це свідчить про недостатню увагу прокурорів (процесуальних керівників) питанням дотримання встановленого КПК України порядку проведення НСРД.
Мета статті – визначити перелік конкретних дій прокурора із запобігання порушенням процесуального порядку проведення НСРД, що в подальшому можуть розглядатися як підстави для визнання одержаних доказів недопустимими.
Визначено, що прокурор як процесуальний керівник досудового розслідування має забезпечити допустимість доказів, що були зібрані стороною обвинувачення у процесі досудового
розслідування, у тому числі і під час проведення НСРД. Засобами здійснення цього є: вивчення та аналіз документів, необхідних для всебічного дослідження предмета прокурорського нагляду (клопотання про дозвіл на проведення НСРД, ухвали слідчого судді, постанови та доручення слідчого, протоколи і додатки до них); особиста участь у НСРД; надання вказівок щодо проведення, припинення, заборони здійснення НСРД слідчим та оперативними підрозділами; визначення кола оперативних підрозділів, що мають залучатися до НСРД, необхідності участі у них слідчого.
Прокурор має запобігти типовим порушенням процесуального порядку проведення НСРД, до яких слід віднести: недотримання істотних умов ухвали слідчого судді щодо часу (тривалості) проведення та кола об’єктів НСРД ‒ з їх розширенням; проведення НСРД з порушенням підслідності та (або) не уповноваженим на те суб’єктом; оформлення та направлення прокуророві результатів НСРД не уповноваженою на те особою та (або) з порушенням встановлених вимог; проведення НСРД до постановлення ухвали слідчого судді без достатніх на те підстав; проведення НСРД, передбачених ст. ст. 260‒264 (у частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), ст. ст. 267, 269‒272, 274 КПК України, у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості або нетяжких злочинів тощо.
Мета статті – визначити перелік конкретних дій прокурора із запобігання порушенням процесуального порядку проведення НСРД, що в подальшому можуть розглядатися як підстави для визнання одержаних доказів недопустимими.
Визначено, що прокурор як процесуальний керівник досудового розслідування має забезпечити допустимість доказів, що були зібрані стороною обвинувачення у процесі досудового
розслідування, у тому числі і під час проведення НСРД. Засобами здійснення цього є: вивчення та аналіз документів, необхідних для всебічного дослідження предмета прокурорського нагляду (клопотання про дозвіл на проведення НСРД, ухвали слідчого судді, постанови та доручення слідчого, протоколи і додатки до них); особиста участь у НСРД; надання вказівок щодо проведення, припинення, заборони здійснення НСРД слідчим та оперативними підрозділами; визначення кола оперативних підрозділів, що мають залучатися до НСРД, необхідності участі у них слідчого.
Прокурор має запобігти типовим порушенням процесуального порядку проведення НСРД, до яких слід віднести: недотримання істотних умов ухвали слідчого судді щодо часу (тривалості) проведення та кола об’єктів НСРД ‒ з їх розширенням; проведення НСРД з порушенням підслідності та (або) не уповноваженим на те суб’єктом; оформлення та направлення прокуророві результатів НСРД не уповноваженою на те особою та (або) з порушенням встановлених вимог; проведення НСРД до постановлення ухвали слідчого судді без достатніх на те підстав; проведення НСРД, передбачених ст. ст. 260‒264 (у частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), ст. ст. 267, 269‒272, 274 КПК України, у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості або нетяжких злочинів тощо.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
595.71 KB
Контрольна сума :
(MD5):0c4b491887846007af5dff7b1a0f8263
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International