Антикорупційна культура як складова культури організації

Зарічанський, О. (2022). Anti-Corruption Culture as a Component of Organizational Culture. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(15), 23–29. https://doi.org/10.17721/BSP.2022.1(15).4

Розкрито психологічну специфіку культури організації в ракурсі сприйняття нею корупції. Антикорупційну культуру представлено в контексті людських відносин крізь призму морального й аморального, належного та неналежного, добра і зла, корисного та шкідливого, правового й неправового, прекрасного та потворного. З'ясовано, що антикорупційну культуру, на противагу корупційній культурі, досліджено як певні ціннісні настанови, спрямовані на вияви активної громадянської позиції щодо корупції. Антикорупційну культуру розглянуто як здатність людини свідомо й морально протистояти корупції. З огляду на теорію зараження, можна уявити модель формування корупційної субкультури, де цінність одного індивіда стає цінністю групи. Поширення як корупційних, так й інших цінностей усередині групи відбувається унаслідок обміну культурними зразками через мовлення, поведінку, одяг, досвід. Такий обмін триває неусвідомлено у процесі набуття досвіду й удосконалення професійних навичок. Визначено механізми, за рахунок яких виживає корупційна субкультура. Представлено етапи її розвитку в організації. Визначено, що основною відмінністю формування організаційної антикорупційної культури є її опрацьованість на рівні філософії й ідеології організації, у жорсткому контролі, а також в удосконаленні нормативно-правової бази; антикорупційна культура має бути зрозумілою й апріорною, такою, що поділяється всіма членами організації; антикорупційна культура організації може бути сформована через чітку, однозначну та зрозумілу нормативно-правову базу. Водночас необхідно зазначити, що антикорупційна культура організації складається з культури професії та, власне, антикорупційної культури організації.