МОДЕЛЮВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАНУРЕННЯ ТА МІГРАЦІЇ ВУГЛЕВОДНІВ У ПІВДЕННО-КАСПІЙСЬКІЙ ЗАПАДИНІ

Babayev, М., Каграманов, К., Бабаєв, M., Шпирко, С., Мухтарова, Х. (2020). SUBSIDENCE HISTORY AND HYDROCARBON MIGRATION MODELING IN SOUTH CASPIAN BASIN. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(88), 82–91. https://doi.org/10.17721/1728-2713.88.12

Вивчаються механізми міграції та просторовий розподіл вуглеводневих скупчень вздовж регіонального сейсмопрофілю південнозахідного простягання через Південно-Каспійську западину довжиною близько 1000 км. Виконано ретроспективне двовимірне геологічне моделювання занурення басейну та історії накопичення осадів з урахуванням супровідних термічних і катагенетичних перетворень органічної речовини, а також наступної міграції та акумуляції вуглеводнів. Початок розкриття басейну з накопиченням істотної маси відкладів можна віднести до середнього мезозою (тріас або юра), а насичені вуглеводнями горизонти нині можуть бути на глибинах до 12 км. Насичення вуглеводнями пліоценової Продуктивної товщі має епігенетичний (алохтонний) характер, що також підтверджується даними геохімічних досліджень грязьових вулканів та іншими фактами. Геохімічний вік, глибинність і ступінь переробки вуглеводнів указують на джерела їхньої генерації у мезозойських (газ) і палеоген-міоценових комплексах (нафта) за підпорядкованою участю нижніх горизонтів пліоценової Продуктивної товщі. Переважною формою переміщення природних флюїдів є субвертикальна ін'єкційна міграція між ярусами пульсаційного характеру, причому для руху флюїди використовують площини розривів, зони тріщинуватості та розущільнення, контакти діапірів, канали грязьових вулканів, структурні та фаціальні незгідності тощо. Це дозволяє розраховувати на акумуляцію вуглеводнів промислового масштабу на надвисоких глибинах за умови наявності структур великого розміру, зіставних із відкритими гігантськими родовищами (Шах-Деніз, Азері-Чираг-Гюнешлі).