Репозитарій КНУ
Увійти(current)
  1. Головна
  2. Наукова періодика | Scientific periodicals
  3. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія | Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology
  4. 2020
  5. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 1(88)
  6. МОДЕЛЮВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАНУРЕННЯ ТА МІГРАЦІЇ ВУГЛЕВОДНІВ У ПІВДЕННО-КАСПІЙСЬКІЙ ЗАПАДИНІ

МОДЕЛЮВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАНУРЕННЯ ТА МІГРАЦІЇ ВУГЛЕВОДНІВ У ПІВДЕННО-КАСПІЙСЬКІЙ ЗАПАДИНІ

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Babayev, М.
Каграманов, К.
Бабаєв, M.
Шпирко, С.
Мухтарова, Х.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20380
DOI :
10.17721/1728-2713.88.12
Журнал :
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія  
Том :
1
Випуск :
88
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
82
Кінцева сторінка :
91
Цитування :
[APA 7] Babayev, М., Каграманов, К., Бабаєв, M., Шпирко, С., & Мухтарова, Х. (2020). SUBSIDENCE HISTORY AND HYDROCARBON MIGRATION MODELING IN SOUTH CASPIAN BASIN. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(88), 82–91. https://doi.org/10.17721/1728-2713.88.12
[ДСТУ] SUBSIDENCE HISTORY AND HYDROCARBON MIGRATION MODELING IN SOUTH CASPIAN BASIN / М. Babayev et al. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2020. Vol. 1, no. 88. P. 82—91. DOI: 10.17721/1728-2713.88.12 (date of access: 25.07.2026).
Вивчаються механізми міграції та просторовий розподіл вуглеводневих скупчень вздовж регіонального сейсмопрофілю південнозахідного простягання через Південно-Каспійську западину довжиною близько 1000 км. Виконано ретроспективне двовимірне геологічне моделювання занурення басейну та історії накопичення осадів з урахуванням супровідних термічних і катагенетичних перетворень органічної речовини, а також наступної міграції та акумуляції вуглеводнів. Початок розкриття басейну з накопиченням істотної маси відкладів можна віднести до середнього мезозою (тріас або юра), а насичені вуглеводнями горизонти нині можуть бути на глибинах до 12 км. Насичення вуглеводнями пліоценової Продуктивної товщі має епігенетичний (алохтонний) характер, що також підтверджується даними геохімічних досліджень грязьових вулканів та іншими фактами. Геохімічний вік, глибинність і ступінь переробки вуглеводнів указують на джерела їхньої генерації у мезозойських (газ) і палеоген-міоценових комплексах (нафта) за підпорядкованою участю нижніх горизонтів пліоценової Продуктивної товщі. Переважною формою переміщення природних флюїдів є субвертикальна ін'єкційна міграція між ярусами пульсаційного характеру, причому для руху флюїди використовують площини розривів, зони тріщинуватості та розущільнення, контакти діапірів, канали грязьових вулканів, структурні та фаціальні незгідності тощо. Це дозволяє розраховувати на акумуляцію вуглеводнів промислового масштабу на надвисоких глибинах за умови наявності структур великого розміру, зіставних із відкритими гігантськими родовищами (Шах-Деніз, Азері-Чираг-Гюнешлі).
Ключові слова :
backstripping hydrocarbon migration sedimentary basin modeling міграція вуглеводнів моделювання осадового басейна ретроспективне моделювання нафтогазоносність надвисоких глибин PETROMOD
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

594.66 KB

Контрольна сума :

(MD5):6bfa18728c76df0d3857c4f3e50d4aeb

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International
Контакти
  • ir.library@knu.ua
  • (044) 239-33-30
  • м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 42

Побудовано за допомогою Програмне забезпечення DSpace-CRIS - Розширення підтримується та оптимізується 4Наука

  • Доступність
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Надіслати відгук