Правові засади забезпечення національної економічної безпеки

Левківська В.М. Правові засади забезпечення національної економічної безпеки : дис. ... доктора філософії : 081 Право. Київ, 2026. 223 с.

Левківська В.М. Правові засади забезпечення національної економічної безпеки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право». Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2025.
Дисертацію присвячено комплексному правовому дослідженню правових засад забезпечення національної економічної безпеки України в умовах сучасних геополітичних викликів та процесу європейської інтеграції. Дослідження поєднує історико-правовий, порівняльно-правовий і системний підходи до з’ясування сутності національної економічної безпеки як правової категорії та визначення механізмів її реалізації на національному й міжнародному рівнях.
У вступі обґрунтовано актуальність проблематики, пов’язаної з необхідністю створення ефективної правової системи економічної безпеки держави як передумови сталого розвитку, економічного суверенітету та інтеграції України до Європейського Союзу. Визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи, наукову новизну й практичне значення одержаних результатів.
Розділ І «Теоретичні засади правового забезпечення національної економічної безпеки» містить три підрозділи.
У підрозділі 1.1 досліджено історико-правові аспекти становлення концепції економічної безпеки від епохи меркантилізму до сучасності, простежено етапи її еволюції у світі та в Україні, а також формування нормативної бази міжнародної економічної безпеки. Встановлено зв’язок між трансформацією змісту явища національної економічної безпеки та правовими інструментами, що застосовувалися для її забезпечення. На різних історичних етапах змінювалися пріоритети державної економічної політики, а отже, і правові засоби, що їх закріплювали.
У підрозділі 1.2 розкрито зміст поняття «національна економічна безпека» як економічного і правового феномену. Виділено суб’єктів і об’єкти такої безпеки. Акцентовано на тому, що держана не є єдиним суб’єктом національної економічної безпеки; натомість, важливою є і убезпеченість суб’єктів господарювання, яка передбачає, передусім, захищеність їхніх економічних прав та законних інтересів. Встановлено співвідношення понять «небезпека», «загроза» та «ризик», та доопрацьовано класифікацію загроз національній економічній безпеці.
Підрозділ 1.3 присвячено характеристиці системи правового забезпечення економічної безпеки, у якій виділено три рівні: вертикальна структура національної економічної безпеки, що включає рівні такої безпеки залежно від суб’єкта безпеки; горизонтальна структура, що включає види безпеки за сферами економіки, та функціональна структура, що включає стратегічне і нормативно-правове забезпечення національної економічної безпеки, суб’єктів забезпечення такої безпеки та правові засоби (інструменти), необхідні для такого забезпечення. Охарактеризовано зміст і взаємозв’язок елементів зазначеної системи.
Розділ 2 «Окремі питання правового забезпечення національної економічної безпеки» присвячений дослідженню конкретних механізмів реалізації економічної безпеки.
У підрозділі 2.1 досліджено стратегічні документи й нормативно-правові акти України у сфері економічної безпеки, обґрунтовано напрями оновлення Стратегії економічної безпеки України. Виділено й охарактеризовано сфери (сегменти) правового регулювання, які є ключовими для забезпечення національної економічної безпеки: основні засади господарської діяльності; скринінг іноземних інвестицій; захист критичної інфраструктури та ланцюгів постачання; експортний контроль; інструменти торговельного захисту; цифрова економіка та регулювання даних; захист економічної конкуренції.
У підрозділі 2.2 розглянуто компетенцію органів державної влади у сфері економічної безпеки, запропоновано їх класифікацію за рівнем компетенції (загальної, спеціальної, підтримуючої), а також обґрунтовано напрями удосконалення правового статусу РНБО, Бюро економічної безпеки та Ради бізнес-омбудсмена.
Підрозділ 2.3 присвячено правовим засобам (інструментам) забезпечення економічної безпеки, подано авторську класифікацію таких засобів за характером і часом застосування. Особливу увагу приділено спеціальним економічним обмежувальним заходам – санкціям та скринінгу прямих іноземних інвестицій. Обґрунтовано концепцію майбутнього Закону України про скринінг прямих іноземних інвестицій.
Розділ 3 «Правове забезпечення національної економічної безпеки в умовах євроінтеграції» відображає реалії переговорів України щодо вступу до ЄС.
У підрозділі 3.1 охарактеризовано правову політику ЄС у сфері економічної безпеки, зокрема становлення концепції «відкритої стратегічної автономії», етапи її розвитку та сучасну Стратегію економічної безпеки ЄС.
Підрозділ 3.2 визначає напрями гармонізації українського законодавства з acquis ЄС: посилення контролю за іноземними інвестиціями, зміцнення кібер- та енергетичної безпеки, забезпечення стійкості ланцюгів постачання та правове регулювання економічного примусу.
У висновках узагальнено результати дослідження, визначено наукову новизну та запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення правових механізмів забезпечення економічної безпеки України, зокрема у контексті європейської інтеграції та післявоєнного відновлення.
Ключові слова: безпека, національна безпека, економічна безпека, ризик, загроза, економіка, господарська діяльність, підприємництво, євроінтеграція, інвестиції, санкції, воєнний стан, повоєнне відновлення.