Концепція сучасної автономної метеорної станції в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка на основі платформи RMS і можливостей ШІ

Мозгова, А., & Голубаєв, О. (2025). Концепція сучасної автономної метеорної станції в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка на основі платформи RMS і можливостей ШІ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, 2 (72), 67-73. https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2025.72.67-73

Передумови. Ефективне отримання та обробка даних спостережень за метеорами, а також точне визначення їх кінематичних та фізичних характеристик, вимагає постійного вдосконалення як оптичних приладів, так і методів обробки інформації. У цій роботі представлені перші результати модернізації відеоспектрального метеорного комплексу (ВСК) в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (АО ЦНУК).
Методи. Модернізація ВСК здійснюється шляхом інтеграції платформи RMS (Raspberry Pi Meteor Station) – програмного забезпечення з відкритим кодом, розробленого в рамках ініціативи Глобальної метеорної мережі (GMN). RMS призначена для автоматичного виявлення метеорів, аналізу їх траєкторій та завантаження результатів на хмарні сервери GMN. Планується створити дві станції: одну для позиційних спостережень та іншу для запису спектрів метеорів за допомогою дифракційної решітки (500–600 штрихів/мм). У майбутньому планується інтеграція відкритих технологій, сучасного обладнання та компонентів штучного інтелекту для вирішення конкретних завдань метеорної астрономії, зокрема, розробки програмного забезпечення на основі штучного інтелекту для моделювання траєкторій метеороїдів з метою прогнозування місць падіння метеоритів.
Результати. Спостережний комплекс зібрано та налаштовано в лабораторних умовах. Тестові спостереження за метеорами проводилися в ніч з 25 на 29 жовтня 2025 року. Було перевірено правильність астрометричного калібрування, стабільність частоти кадрів (25 000 ± 0,02 кадрів/с) та автоматичне виявлення метеорних подій. Отримано дані про кінематичні параметри метеорних тіл, що спостерігаються в атмосфері Землі, та розраховано елементи їхніх орбіт.
Висновки. Отримані результати підтверджують як технічну доцільність, так і науковий потенціал запропонованого підходу. Інтеграція RMS у відеоспектральний комплекс дозволяє створити автономну, розширювану та глобально інтегровану систему спостереження за метеорами. Подальша робота включатиме повне розгортання станцій на місцях спостереження Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка та розширення Української мережі спостереження за метеорами (UMON).