ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РАЙОНУ УКРАЇНСЬКОЇ АНТАРКТИЧНОЇ СТАНЦІЇ "АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ" ДО 1996 РОКУ

Митрохин, О. (2021). GEOLOGICAL INVESTIGATIONS IN THE UKRAINIAN ANTARCTIC STATION REGION BEFORE 1996. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(94), 15–26. https://doi.org/10.17721/1728-2713.94.02

Автором складено хронологічний опис історії геологічних досліджень Берега Греяма та архіпелагу Вільгельма Західної Антарктики в часовому проміжку з 1819 по 1996 р. Визначається стан геологічної вивченості цього району на момент створення тут Української антарктичної станції "Академік Вернадський" (УАС). Робиться низка висновків стосовно: часової послідовності окремих досліджень і геологічної специфіки охоплених ними площ; умов проведення та особливостей організації польових робіт; достовірності результатів окремих геологічних зйомок; наявності територій недостатньо або зовсім неохоплених дослідженнями. З'ясовано, що всі рекогносцирувальні та геологозйомочні роботи в досліджуваному районі було виконано в 30–50 рр. ХХ ст. Середньомасштабна геологічна зйомка окремих ділянок Берега Греяма та прилеглих до них островів здійснювалась за несприятливих умов. Цим обумовлена фрагментарність складених геологічних карт і неоднорідна забезпеченість їх польовими спостереженнями. У зв'язку з поганою льодовою обстановкою та місцевими особливостями організації геологічних маршрутів численні затоки, які заглиблюються в Берег Греяма, а також його важкодосяжні внутрішні території залишилися зовсім невивченими. Так само не охоплено геолого-зйомочними роботами значну частину островів архіпелагу Вільгельма, особливо тих, що є віддаленими від судноплавних проток Лемер, Пенола та Грандідієр. Єдиною ділянкою, де було виконано великомасштабну геологічну зйомку, є Аргентинські острови. Наявна великомасштабна геологічна карта Аргентинських островів і схеми розчленування місцевих магматичних утворень мають низку суттєвих недоліків. Зокрема, на карту нанесено лише суто петрографічні дані. На ній відсутні елементи залягання порід, тектонічні деформації, зони постмагматичних змін, прояви рудної мінералізації. Просторова розповсюдженість головних петрографічних представників не завжди відповідає дійсності. Відносний вік окремих геологічних тіл недостатньо обґрунтований, а часом взагалі визначений помилково. Усе перелічене пояснює, чому рівень геологічної вивченості району на момент створення тут УАС лишався набагато гіршим порівняно із суміжними територіями.