МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ВІСМУТУ В НЕОГЕНОВИХ ВУЛКАНІТАХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ І СЛОВАЧЧИНИ

Єлень, С., Скакун, Л., Грінченко, О., Бондаренко, С., Мікуш, Т., Штевкова, Т., Мірончук, Т. (2014). BISMUTH MINERALIZATION IN NEOGENE VOLCANITES OF UKRAINIAN CARPATHIANS AND SLOVAKIA. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(66), 50–54. https://doi.org/10.17721/1728-2713.66.09

У статті викладено матеріал щодо особливостей поширення вісмутової мінералізації у неогенових вулканітах України та Словаччини. Вісмут є типовим елементом багатьох золоторудних, поліметалічних і міднопорфирових неогенових родовищ Українського Закарпаття та Словаччини. Завдяки своїй здатності до мінералоутворення, вісмут характеризується можливістю формування значної кількості мінеральних різновидів, які є чутливими до певних фізико-хімічних умов середовища. В зв'язку з цим вивчення особливостей поведінки вісмуту має важливе значення для дослідження особливостей та характеристики процесу рудогенезу. Незважаючи на той факт, що в більшості випадків мінерали вісмуту формують субмікроскопічні виділення, вони можуть слугувати індикаторами фізико-хімічних умов формування рудних систем, тому що їх склад є високочутливим до незначних змін таких параметрів як температура, Eh-pH, fTe2, fS2, fSe2, fO2 та інші. Як у межах Закарпатського регіону України так і на території Словаччини контрастно простежуються два етапи вісмутового мінералоутворення, які синхронізуються відповідно з проявами вулканізму міоценового та пліоценового віку. Кожний етап прояву вулканічної діяльності характеризується певним типоморфним набором вісмутових мінералів та різним ступенем інтенсивності прояву власне вісмутової мінералізації. Було встановлено, що сульфосолі вісмуту є характерними для міоценових вулканітів та асоційованих з ними епітермальних родовищ, в той час як прояви вісмут-телурової мінералізації є широко розповсюдженими в метасоматично змінених вулканітах пліоценового віку. Міоценові епітермальні родовища характеризуються парагенезисом самородне золото-Bi-сульфосолі-вісмутин-халькопіриткварц, що формується із нейтральних розчинів (постійна присутність адуляру) внаслідок зміщення раніше утворених сульфідів, перш за все галеніту. Характерним для цього етапу є зменшення співвідношення Ag/Cu в часі. Велика кількість мінеральних фаз пояснюється тим, що більшість із них є метастабільним, проміжними ланками, що утворюються при процесах метасоматичних заміщень на фоні просторових та часових варіацій параметрів гідротермальних розчинів. У метасоматично змінених пліоценових вулканітах Вигорлат-Гутинського пасма поширена вісмут-телур-селенова мінералізація. Вісмут-телурові рудопрояви повязані з високотемпературними пневматоліто-гідротермальними системами, в яких переважали кислі розчини, що підтверджується широким поширенням каолініт-гідрослюдистих метасоматитів. Масштаби прояву процесів Bi-Te-Se мінералізації у пліоценових вулканітах Вигорлат-Гутинського пасма дають можливість розглядатися цю структуру як унікальну металогенічну провінцію Європейського континенту.