Pосифікація та креолізація: вплив зовнішніх чинників на розвиток української мови

Пясецький, П. Я., Рудник, О. (2026). Rossification and Creolization: the Influence of External Factors on the Development of the Ukrainian Language. Українознавство(1), 82–100. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356133

Актуальність. Робота базується в основному на особистому науковому проєкті українського діаспорянина-науковця зі США П. Я. Пясецького. Саме проєкт «Анґло­ Суржик», початий 9 лютого 2018 р. (є незавершеним досі), дав автору поштовх до написання цієї праці. Дослідження поширеності англіцизмів в українському повсякденному, науковому, культурному та професійному мовленні, ґрунтуючись на статтях українських ЗМІ, оприлюднених в Інтернеті, на цей час містить уже понад 2500 запозичень. Проєкт постійно оновлюється, тому не є друкованим. Автор почав застановлятися над питанням англіфікації української мови ще у віці 6 років (1949), коли приїхав до Нью-Йорка та почув українську англіфіковану мову з уст американських українців (першої та другої хвиль еміграції). Сам П. Пясецький прекрасно володіє англійською та має «тонке відчуття до нашої мови». З другого боку, Олег Рудник у дослідженні зосереджує увагу на русі за чистоту мови (linguistic purism), зокрема у змісті його історичної тяглості та відповідності суспільним потребам щодо сьогоднішньої української дійсності, ґрунтуючись на доробках західних дослідників, таких як Едвард Сепір, Бенджамін Лі Ворф та Ріанвен Деніел. Ця праця також несе характер відозви до українських наукових кіл для стрімкішого порушення питання про захист української мови від явища креолізації в сучасних умовах глобалізаційного поступу. Метою дослідження є аналіз історичних передумов та сучасних проявів мовного викривлення, спричиненого росифікацією та напливом опосередкованих англіцизмів, щоб зрозуміти цей поступ. Висновки. Вплив багатовікової росифікації, а також опосередкованих англіцизмів, що проникають через російську мову, є значною загрозою для розвитку сучасної української мови. Цей процес призводить до її креолізації та можливої втрати самобутності. Попри значне лексичне багатство українського словника існує нагальна потреба в активних заходах для захисту та унормування мови. Створення спеціалізованого державного міністерства, такого як Міністерство чистоти державної мови, за прикладом Франції, є ключовим кроком для забезпечення контролю за мовними нормами, розвитку термінології та збереження унікальності української мови в умовах глобалізаційних викликів. Є потреба віднайти в архівах, університетах, бібліотеках, особисто в громаді та Службі безпеки України (СБУ) словники з 1920-х років і перевидати їх. Захист мови – це не лише мовне, а й національне питання, що є основою культурної та державної тотожності.