РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ КРИВОРІЖЖЯ: ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕВАГИ, ТЕХНОГЕННІ НАСЛІДКИ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

NAZARUK, M., OSTROUSHKO, M. (2021). DEVELOPMENT OF THE INDUSTRIAL COMPLEX OF KRYVORIZHIA: ECONOMIC BENEFITS, TECHNOGENIC CONSEQUENCES AND ENVIRONMENTAL PROBLEMS. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(86), 77–85. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2021.86.77-85

Стрімкий економічний розвиток Криворіжжя та масштабні геопросторові зміни території пов’язані із розробкою залізорудного басейну та розбудовою гірничо-видобувного промислового комплексу і підприємств чорної металургії міста. Дослідження ставить за мету висвітлити позитивні економічні чинники розвитку промисловості регіону та вивчити весь комплекс геопросторових змін території. Також завданням дослідження є розуміння негативних екологічних наслідків та шляхів вирішення проблем забруднення навколишнього середовища. В результаті вивчення історичних джерел та картографічних матеріалів у дослідженні вдалося виявити закономірності просторового розвитку території міста та масштаби геопросторових змін Криворіжжя. В ході роботи були досліджені та нанесені на карту міста об’єкти антропогенних ландшафтів, водних об'єктів та території промислових підприємств. Це дало змогу осягнути особливості розміщення, масштаби перетворень території та техногенної небезпеки. Розвиток промисловості окрім зрозумілих економічних вигод приніс місту низку екологічних проблем та техногенних небезпек: (1) концентрація потенційно небезпечних об’єктів на території міста (шахти, кар’єри, відвали, шламосховища, відпрацьовані пустоти, тощо), які потребують щорічного скиду надлишків зворотних вод; (2) утворення провальних ландшафтів, що пов'язано з підземним видобутком залізних руд та зрушенням прилягаючих блоків корінних гірських порід; (3) наявність відходів видобувної промисловості, які представлені у вигляді відвалів, шламосховищ, териконів та звалищ, що формують зони техногенного опустелювання, площа яких до кінця XX ст. склала близько 8% від загальної території України; (4) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами комплексу, які щорічно складають понад 260 тис т (за офіційними даними Дніпропетровської обласної ради); (5) забруднення ґрунтів в результаті діяльності промислових підприємств; (6) забруднення вод важкими металами, яке відбувається через скиди недостатньо очищеної води підприємствами гірничодобувної, металургійної та металообробної промисловості безпосередньо в річки регіону.