Правові аспекти економічної дипломатії України у регіоні Південно-Східної Азії

Дейнеко Д. О. Правові аспекти економічної дипломатії України у регіоні Південно-Східної Азії : дис. ... д-ра філософії : 293 Міжнародне право / Дейнеко Дмитро Олександрович. - Київ, 2024. - 286 с.

Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правові засади економічної інтеграції держав регіону Південно-Східної Азії та економічного співробітництва цих держав з третіми державами та міжнародними організаціями як на рівні АСЕАН, так і на рівні двосторонніх відносин. Предметом дослідження є міжнародно-правові аспекти здійснення економічної дипломатії України в регіоні Південно-Східної Азії шляхом економічної інтеграції та співробітництва з АСЕАН та державами цього регіону на двосторонньому рівні.
Метою дослідження є аналіз міжнародно-правового регулювання та наявної практики здійснення економічної дипломатії України в регіоні Південно-Східної Азії шляхом економічної інтеграції та співробітництва з АСЕАН та державами цього регіону на двосторонньому рівні, при цьому беручи до уваги їхню еволюцію. Меті роботи відповідають наступні поставлені завдання: з’ясувати відповідаючий сучасним реаліям зміст поняття «економічна дипломатія» та його співвідношення з міжнародним право; розкрити правові засади діяльності міжнародних організацій у реалізації економічного співробітництва; з’ясувати моделі регіональної інтеграції ЄС і АСЕАН та причини відмінностей цих моделей; з’ясувати міжнародно-правову природу АСЕАН; проаналізувати правову основу та правила функціонування АСЕАН; дослідити правові засади регулювання партнерства АСЕАН з іншими державами та міжнародними організаціями; з’ясувати проблеми рушійної сили співпраці в АСЕАН; з’ясувати критерії до визначення зовнішніх партнерів АСЕАН; визначити підхід АСЕАН до прав людини та екологічної стійкості; визначити потенційні наслідки приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво АСЕАН в умовах збройної агресії рф проти України; проаналізувати правові засади двостороннього економічного співробітництва України та державами-членами АСЕАН; запропонувати кроки для активізації розвитку відносин України та АСЕАН, державами АСЕАН у короткостроковій та середньостроковій перспективі; дослідити міжнародно-правові механізми розвитку секторального співробітництва між АСЕАН і Україною.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що це є перше у вітчизняній науці міжнародного права комплексне міждисциплінарне дослідження економічної інтеграції держав регіону Південно-Східної Азії та економічного співробітництва цих держав з третіми державами та міжнародними організаціями як на рівні АСЕАН, так і на рівні двосторонніх відносин. В результаті проведеного міжнародно-правового аналізу було сформовано низку висновків, які мають елементи наукової новизни і є результатом особистої роботи автора.
Доведено, що економічну дипломатію доцільно розглядати як комплексну категорію галузі міжнародного економічного права, зокрема, торговельного, інвестиційного та інтеграційного права, оскільки економічна дипломатія визначає набір правил, принципів та процедур, що регулюють економічні відносини між державами та міжнародними організаціями.
Запропоновано авторське визначення економічної дипломатії як комплексу взаємних активних дій та поступок у діяльності суб’єктів міжнародних відносин з метою підтримання дружнього співробітництва шляхом створення договірної основи, що має зобов’язальний або рекомендаційний характер.
Ключовими відмінностями між економічною інтеграцією ЄС та АСЕАН є те, що ЄС, з його розгалуженою структурою та інтеграційними цілями, визначається як регіональна наднаціональна інституція, орієнтована на уніфікацію і внутрішню стабільність. З іншого боку, АСЕАН, створена на основі політичних пактів для спільної боротьби з небезпекою, зберігає міжурядовий характер та визначається принципом консенсусу для прийняття рішень. Встановлено, що не лише різниця в економічних показниках, а й основні принципи та підходи роблять ЄС та АСЕАН відмінними моделями регіональної інтеграції.
Важливі проблеми рушійної сили співпраці в АСЕАН полягають не у відсутності бачення чи плану дій, а в тому, щоб зробити це бачення і план дій реальністю. Оскільки АСЕАН готується до перетворення на співтовариство, треба негайно реформувати правову систему, процес вирішення спорів і процес прийняття рішень, щоб гарантувати, що АСЕАН дійсно і ефективно керується правилами. Можливо, настав час для держав-членів АСЕАН дійти консенсусу щодо того, що означає бути спільнотою, орієнтованою на людину, заснованою на правилах, яка координує співпрацю у сфері безпеки, політики, економіки та соціокультури, щоб гарантувати, що громадяни держав-членів АСЕАН дійсно отримають вигоду від інтеграції.
Декларація АСЕАН визначає основні рамкові цілі організації, спрямовані на укладання добровільних та неформальних домовленостей, що сприятимуть надалі створенню обов’язкових та інституційних угод. Держави-засновниці АСЕАН прагнули до створення організації політико-економічного співробітництва, проте її остаточна форма – фінальний продукт співпраці ні у 1967, ні у 2024 не є осяжним для однозначного розуміння. Держави-учасниці АСЕАН, поетапно спираючись на консенсус усіх учасників, створюють абсолютно іншу міжнародно-правову форму співпраці.
Проведений аналіз вказує на складність та тривалість процесу співпраці АСЕАН зі своїми зовнішніми партнерами. Важливим є врахування кризових ситуацій у регіоні Південно-Східної Азії та взаємин між країнами АСЕАН при прийнятті рішень щодо партнерства. Разом з тим, навіть при укладанні договорів, підписаних окремо 10 державами-членами, АСЕАН зберігає свою центральну роль завдяки правосуб’єктності організації та інтересам держав- членів у забезпеченні рівноправної співпраці. Важливо відзначити, що АСЕАН, відмінно від ЄС, не має виключних повноважень у сфері суверенної влади держав-членів.
Аналіз рекомендацій до визначення зовнішніх партнерів, Статуту АСЕАН та науково-практичних досліджень підкреслює необхідність комплексного розгляду критеріїв до різних видів співробітництва. Пропонується розглянути критерії для партнерів по діалогу, по секторальному діалогу та з розвитку, а також для спостерігачів і гостей. Цей підхід враховує різноманітність взаємодій та рівнів партнерства, роблячи акцент на важливості рівноправної співпраці та відповідальності. Такий комплексний підхід до визначення критеріїв може сприяти ефективній та збалансованій співпраці між АСЕАН та її зовнішніми партнерами в майбутньому.
Виявлено, що Договір про дружбу та співробітництво АСЕАН встановлює керівні принципи для сторін у їхніх відносинах одна з одною, але ця угода прямо не вимагає від сторін змінювати чинне національне законодавство, навіть якщо такі закони, можливо, суперечать принципам, схваленим Договором.
Запропоновано комплексно розглянути критерії до визначення зовнішніх партнерів АСЕАН для партнерів по діалогу, по секторальному діалогу та з розвитку, а також для спостерігачів і гостей, що може сприяти ефективній та збалансованій співпраці між АСЕАН та її зовнішніми партнерами в майбутньому.
Визначено позитивні ефекти приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво АСЕАН в умовах збройної агресії рф проти України. Запропоновано кроки для активізації розвитку відносин України та АСЕАН, державами АСЕАН у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Запропоновано конкретний план дій для України щодо набуття статусу партнера по секторальному діалогу АСЕАН.
Для активізації розвитку відносин України та АСЕАН, державами АСЕАН у короткостроковій перспективі доцільно: 1) зосередитися на укладенні міжвідомчих міжнародних договорів; 2) сконцентруватися на розвитку сільського господарства та співпраці на взаємовигідних умовах з іноземними партнера АСЕАН для відновлення зруйнованої сільськогосподарської інфраструктури та створення безпечних умов для фермерства; 3) розумне сприяння експорту визначених аудитом перспективних товарів з високою доданою вартістю для конкретного ринку має стати пріоритетом для закордонних дипломатичних установ України; 4) перевірити дієвість існуючих угод двостороннього міждержавного співробітництва та здійснити роботу над усунення прогалин у оперативній комунікації; 5) розробити з урахуванням податкових особливостей країн регіону Південно-Східної Азії пільгові програми кредитування для виконання експортних угод; 6) щоденно проводити роботу над отриманням Україною гуманітарної допомоги з одночасною промоцією інвестиційного клімату в Україні; 7) організувати ефективну регіональну інформаційну кампанію, що матиме наслідком масовий публічний осуд населенням іноземної держави протиправних дій рф; 8) на законодавчому рівні спростити експортне «коло узгодження» та зменшити податок на прибуток для високотехнологічної галузі.
Для активізації розвитку відносин України та АСЕАН, державами АСЕАН у середньостроковій перспективі доцільно: 1) активізувати інституалізацію відносин між Україною та АСЕАН шляхом створення Комітету АСЕАН в Україні та започаткування роботи Спільної комісії між Україною та АСЕАН щодо секторального співробітництва; 2) прийняти на високому рівні рішення про відкриття постійної української торговельно-економічної місії у регіоні Південно-Східної Азії, яка повинна практично працювати з потенційними іноземними інвесторами та надавати інформаційну, консультаційну, юридичну допомогу українським бізнес-структурам, які ведуть бізнес у країнах АСЕАН; 3) досягти згоди з урядами В’єтнаму, Індонезії, Сінгапуру, Малайзії, Філіппін про створення зон вільної торгівлі, або надання преференційного ставлення в рамках іншої угоди.
Вивчивши договірну основу АСЕАН та проаналізувавши зовнішнє партнерство організації, запропоновано конкретний план дій для України щодо набуття статусу партнера по секторальному діалогу АСЕАН. В першу чергу, рекомендується працювати на отримання статусу Гостя головуючої держави АСЕАН, що надає можливість участі в офіційних зустрічах та отримання неформальних рекомендацій для подальшого співробітництва. Водночас, розгляд можливості отримання статусу Спостерігача є недоцільним. По-друге, важливо акцентувати увагу на підготовчій стадії до інституалізації відносин Україна-АСЕАН. Створення базових угод, таких як Положення про спільний комітет, Положення про пріоритетні сфери співробітництва, Угода про спільний фонд та Домовленість про напрямки практичного співробітництва, є ключовим етапом. Узгодження цих документів з Секретаріатом АСЕАН перед першим засіданням спільного комітету сприятиме успішному запуску співпраці. Також, доцільно негайно узгоджувати організаційні та фінансові питання взаємодії між Україною та АСЕАН після отримання статусу секторального діалогового партнера. Це дозволить зосередити увагу на конкретних заходах співробітництва та ефективно взаємодіяти з комітетами АСЕАН та іншими структурами організації. Загальний підхід до взаємодії та план дій, запропонований в контексті співпраці України з АСЕАН, враховує необхідність структурованого та ефективного партнерства з урахуванням сучасних викликів та потреб обох сторін.