“Виховання Кіра” Ксенофонта й “Історія Римської держави після Марка Аврелія” Геродіана: структурна подібність через століття давньогрецької історіографії (огляд рецепцій у сучасній класичній філології)

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
6 грудня 2019 р.
Автор(и) :
Довбищенко, Федір Володимирович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Випуск :
15
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
40
Кінцева сторінка :
52
Цитування :
[APA 7] Довбищенко, Ф. В. (2019). The “Cyropaedia” of Xenophon and the “History of the Roman Empire” of Herodian: Structural Similarities through Centuries of Ancient Greek Historiography (a review of the receptions in modern classical philology). Studia Linguistica, (15), 40–52. https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.40-52
[ДСТУ] Довбищенко Ф. В. The “Cyropaedia” of Xenophon and the “History of the Roman Empire” of Herodian: Structural Similarities through Centuries of Ancient Greek Historiography (a review of the receptions in modern classical philology). Studia Linguistica. 2019. no. 15. P. 40—52. DOI: 10.17721/StudLing2019.15.40-52 (date of access: 25.07.2026).
Стаття є спробою проаналізувати наративні стратегії та мету написання творів Ксенофонта “Виховання Кіра” й Геродіана “Історія Римської держави після Марка Аврелія” під кутом зору їх рецепції у сучасній класичній філології. Висувається припущення, що наративні техніки написання історіографічних біографій в античності могли бути незмінними впродовж усього періоду, який розділяє згадані праці. Відстань у часі не спричинилася до радикальних змін у наративній структурі історіографії, що демонструє приклад “Виховання Кіра” Ксенофонта й “Історії Римської держави після Марка Аврелія” Геродіана. Аналіз античних історіографічних праць, як стверджується у статті, може здійснюватися не лише з метою з’ясування рівня їх фактуальної достовірності, а й щоб скласти уявлення про їх можливий вплив на сучасних їм слухачів і читачів. У статті також показано, що наративна структура обох творів значним чином відрізняється від наративної структури нефікціональної прози, і сучасна класична філологія схильна розглядати їх як фікціональні тексти. Крім того, вся антична історіографія, на відміну від сучасної, має сприйматись як фікціональна, адже стратегії її творення були подібними до наративних стратегій в інших жанрах.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

386.74 KB

Контрольна сума :

(MD5):ec08cf592aac121b5cfcc6fe07443fd3

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International