Парламентські об"єднання : світовий досвід та сучасні українські тенденції

Кисєль Ю. Г. Парламентські об"єднання : світовий досвід та сучасні українські тенденції : дис. ... д-ра філос.. : 052 Політологія / Кисєль Юрій Григорович. - Київ, 2024. – 221 с.

У роботі з"ясовано сутність парламентських об"єднань як суб"єктів реалізації суспільно-політичних зв"язків між парламентом і громадянами, визначено тенденції функціонування парламентських об"єднань Верховної Ради України відповідно до практики парламентської діяльності в Україні та розвинутих демократичних держав світу.
Визначено, що документальний та науковий вимір парламентських об"єднань дає змогу визначити їх класифікацію, зокрема, політичний, неополітичний та змішаний види.
Доведено, що основними структурними елементами парламентських об"єднань є фракції, депутатські групи, міжфракційні об"єднання. коаліції, більшість та опозиція, що підтверджується практикою парламентів демократичних суспільств, включно з Верховною Радою України.
Показано, що формування і діяльність парламентських об"єднань в стабільних демократіїях набули протягом історичного розвитку певних , унікальних рис розвитку, що формують практики представництва у законодавчих органах з урахуванням інтересів суспільства.
Визначено, що суб"єктність політичних об"єднань демократичних суспільств, які мають відношення до парламентської діяльності, зумовлюється їх функціональним спрямуванням та системою взаємозв"язків на рівні парламенту.
Визначено специфіку діяльності парламентських об"єднань в умовах широкомасштабної агресії Росії проти України. Показано, що широкомасштабна агресія Росії проти України стала не тільки мобілізаційним чинником щодо дії фракції монобільшості в парламенті, а й виявила значний потенціал Верховної Ради, як провідного актора політичних, державницьких процесів в умовах війни.

Ключові слова : парламент, Верховна Рада України, парламентські об"єднання, фракції, монобільшість, коаліція, суспільно-політичні зв"язки.

The work clarifies the essence of parliamentary associations as subjects of the implementation of socio-political relations between the parliament and citizens, the trends of the functioning of parliamentary associations of the Verkhovna Rada of Ukraine in accordance with the practice of parliamentary activity in Ukraine and developed democratic countries of the world are determined. The study is built taking into account the theoretical and practical aspects of the examination of the specified problem, as well as the use of a number of political science, historical, legal approaches
and research methods. Systemic, institutional, political-comparative, praxeological, and other approaches were used in the work, and the system of cognitive principles generally recognized in modern political science was applied, in particular, the principle of complexity, historicism, and objectivity. Research methods, including dialectical, systemic-structural methods, as well as methods of document and statistical analysis, structural-functional method, and others, are an integral part of the author's methodology. During the classification and analysis of historiographical sources and scientific literature, historical, chronological, logical, and empirical-analytical research methods were used.

Keywords: parliament, Verkhovna Rada of Ukraine, parliamentarism, world experience, parliamentary associations, factions, parliamentary groups, inter-factional formations, coalition, opposition, socio-political relations, democracy, monomajority,
power, political parties.