Процесуальна роль захисника в слідчих (розшукових) діях у справах про привласнення, розтрату майна або зловживання службовим становищем
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Щирук, М.М
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
413-5372
Початкова сторінка :
250
Кінцева сторінка :
268
Цитування :
[APA 7] Щирук, М. (2024). Процесуальна роль захисника в слідчих (розшукових) діях у справах про привласнення, розтрату майна або зловживання службовим становищем. Вісник кримінального судочинства, (1), 250–268. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2024.1-2/2024/250-268
[ДСТУ] Щирук М. Процесуальна роль захисника в слідчих (розшукових) діях у справах про привласнення, розтрату майна або зловживання службовим становищем. Вісник кримінального судочинства. 2024. № 1. С. 250—268. DOI: 10.17721/2413-5372.2024.1-2/2024/250-268 (дата звернення: 25.07.2026).
Стаття узагальнює нормативні новації КПК 2012 р., наказу ОГП № 112 від 15.05.2024 р. і наказу Мін’юсту № 2111/5 від 02.06.2023 р. та систематизує новітню практику Верховного Суду й Вищого антикорупційного суду щодо допустимості доказів, отриманих під час обшуків і негласних слідчих (розшукових) дій у провадженнях за ст. 191 КК України. За результатами аналізу 42 постанов Касаційного кримінального суду за 2023–2024 рр. виявлено, що головними підставами відкидання доказів є:
перевищення слідчим меж ухвали;
відсутність безперервної відеофіксації;
нерозсекречення ухвали на НСРД.
У центрі дослідження—тактика захисника:
безперервний власний відеозапис обшуку та негайне внесення зауважень до протоколу;
оскарження повідомлення про підозру через необґрунтованість збитків і процесуальні вади;
ініціювання повторних фінансово-економічних експертиз у приватних акредитованих установах, що часто приводить до зменшення суми збитків нижче кваліфікуючого порога.
Запропоновано покроковий алгоритм дій захисника:
вимога розкриття ухвали на НСРД;
технічний аудит носіїв із залученням фоноскопічного експерта;
подання скарги за ст. 303 КПК;
за необхідності—клопотання про повторну експертизу із додатком згоди альтернативного експерта та доказів його акредитації.
Методологія базується на формально-догматичному, системно-структурному та порівняльно-правовому аналізі, доповненому напівструктурованими інтерв’ю з практикуючими експертами й адвокатами.
Практична цінність дослідження полягає у виробленні комплексної моделі дій захисника, здатної мінімізувати процесуальні зловживання й забезпечити реальну змагальність сторін у справах про привласнення чи розтрату майна.
Наукова новизна полягає в запропонованій класифікації типових порушень під час НСРД та обшуків і в доведенні прямої кореляції між якістю фіксації цих порушень та частотою визнання доказів недопустимими судами касаційної інстанції.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісним виміром питомої ваги приватних експертиз у судовій практиці та впровадженням алгоритмів штучного інтелекту для швидкого аналізу великих масивів аудіо- та відеоданих, що вже обговорюється в міжнародних оглядах white-collar litigation.
Ключові слова: захисник; обшук; негласні слідчі дії; допустимість доказів; відеофіксація; повторна експертиза; стаття 191 КК; право на захист; процесуальні порушення.
перевищення слідчим меж ухвали;
відсутність безперервної відеофіксації;
нерозсекречення ухвали на НСРД.
У центрі дослідження—тактика захисника:
безперервний власний відеозапис обшуку та негайне внесення зауважень до протоколу;
оскарження повідомлення про підозру через необґрунтованість збитків і процесуальні вади;
ініціювання повторних фінансово-економічних експертиз у приватних акредитованих установах, що часто приводить до зменшення суми збитків нижче кваліфікуючого порога.
Запропоновано покроковий алгоритм дій захисника:
вимога розкриття ухвали на НСРД;
технічний аудит носіїв із залученням фоноскопічного експерта;
подання скарги за ст. 303 КПК;
за необхідності—клопотання про повторну експертизу із додатком згоди альтернативного експерта та доказів його акредитації.
Методологія базується на формально-догматичному, системно-структурному та порівняльно-правовому аналізі, доповненому напівструктурованими інтерв’ю з практикуючими експертами й адвокатами.
Практична цінність дослідження полягає у виробленні комплексної моделі дій захисника, здатної мінімізувати процесуальні зловживання й забезпечити реальну змагальність сторін у справах про привласнення чи розтрату майна.
Наукова новизна полягає в запропонованій класифікації типових порушень під час НСРД та обшуків і в доведенні прямої кореляції між якістю фіксації цих порушень та частотою визнання доказів недопустимими судами касаційної інстанції.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісним виміром питомої ваги приватних експертиз у судовій практиці та впровадженням алгоритмів штучного інтелекту для швидкого аналізу великих масивів аудіо- та відеоданих, що вже обговорюється в міжнародних оглядах white-collar litigation.
Ключові слова: захисник; обшук; негласні слідчі дії; допустимість доказів; відеофіксація; повторна експертиза; стаття 191 КК; право на захист; процесуальні порушення.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
596.41 KB
Контрольна сума :
(MD5):f797ee30c10649edcfd4c54c4f92855e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International