Процесуальна роль захисника в слідчих (розшукових) діях у справах про привласнення, розтрату майна або зловживання службовим становищем
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Щирук, М.М
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
413-5372
Початкова сторінка :
250
Кінцева сторінка :
268
Цитування :
[APA 7] Щирук, М. (2024). The procedural role of defense counsel in investigative (search) actions in cases of embezzlement, misappropriation of property or abuse of office. Вісник кримінального судочинства, (1), 250–268. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2024.1-2/2024/250-268
[ДСТУ] Щирук М. The procedural role of defense counsel in investigative (search) actions in cases of embezzlement, misappropriation of property or abuse of office. Вісник кримінального судочинства. 2024. no. 1. P. 250—268. DOI: 10.17721/2413-5372.2024.1-2/2024/250-268 (date of access: 17.07.2026).
Стаття узагальнює нормативні новації КПК 2012 р., наказу ОГП № 112 від 15.05.2024 р. і наказу Мін’юсту № 2111/5 від 02.06.2023 р. та систематизує новітню практику Верховного Суду й Вищого антикорупційного суду щодо допустимості доказів, отриманих під час обшуків і негласних слідчих (розшукових) дій у провадженнях за ст. 191 КК України. За результатами аналізу 42 постанов Касаційного кримінального суду за 2023–2024 рр. виявлено, що головними підставами відкидання доказів є:
перевищення слідчим меж ухвали;
відсутність безперервної відеофіксації;
нерозсекречення ухвали на НСРД.
У центрі дослідження—тактика захисника:
безперервний власний відеозапис обшуку та негайне внесення зауважень до протоколу;
оскарження повідомлення про підозру через необґрунтованість збитків і процесуальні вади;
ініціювання повторних фінансово-економічних експертиз у приватних акредитованих установах, що часто приводить до зменшення суми збитків нижче кваліфікуючого порога.
Запропоновано покроковий алгоритм дій захисника:
вимога розкриття ухвали на НСРД;
технічний аудит носіїв із залученням фоноскопічного експерта;
подання скарги за ст. 303 КПК;
за необхідності—клопотання про повторну експертизу із додатком згоди альтернативного експерта та доказів його акредитації.
Методологія базується на формально-догматичному, системно-структурному та порівняльно-правовому аналізі, доповненому напівструктурованими інтерв’ю з практикуючими експертами й адвокатами.
Практична цінність дослідження полягає у виробленні комплексної моделі дій захисника, здатної мінімізувати процесуальні зловживання й забезпечити реальну змагальність сторін у справах про привласнення чи розтрату майна.
Наукова новизна полягає в запропонованій класифікації типових порушень під час НСРД та обшуків і в доведенні прямої кореляції між якістю фіксації цих порушень та частотою визнання доказів недопустимими судами касаційної інстанції.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісним виміром питомої ваги приватних експертиз у судовій практиці та впровадженням алгоритмів штучного інтелекту для швидкого аналізу великих масивів аудіо- та відеоданих, що вже обговорюється в міжнародних оглядах white-collar litigation.
Ключові слова: захисник; обшук; негласні слідчі дії; допустимість доказів; відеофіксація; повторна експертиза; стаття 191 КК; право на захист; процесуальні порушення.
перевищення слідчим меж ухвали;
відсутність безперервної відеофіксації;
нерозсекречення ухвали на НСРД.
У центрі дослідження—тактика захисника:
безперервний власний відеозапис обшуку та негайне внесення зауважень до протоколу;
оскарження повідомлення про підозру через необґрунтованість збитків і процесуальні вади;
ініціювання повторних фінансово-економічних експертиз у приватних акредитованих установах, що часто приводить до зменшення суми збитків нижче кваліфікуючого порога.
Запропоновано покроковий алгоритм дій захисника:
вимога розкриття ухвали на НСРД;
технічний аудит носіїв із залученням фоноскопічного експерта;
подання скарги за ст. 303 КПК;
за необхідності—клопотання про повторну експертизу із додатком згоди альтернативного експерта та доказів його акредитації.
Методологія базується на формально-догматичному, системно-структурному та порівняльно-правовому аналізі, доповненому напівструктурованими інтерв’ю з практикуючими експертами й адвокатами.
Практична цінність дослідження полягає у виробленні комплексної моделі дій захисника, здатної мінімізувати процесуальні зловживання й забезпечити реальну змагальність сторін у справах про привласнення чи розтрату майна.
Наукова новизна полягає в запропонованій класифікації типових порушень під час НСРД та обшуків і в доведенні прямої кореляції між якістю фіксації цих порушень та частотою визнання доказів недопустимими судами касаційної інстанції.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісним виміром питомої ваги приватних експертиз у судовій практиці та впровадженням алгоритмів штучного інтелекту для швидкого аналізу великих масивів аудіо- та відеоданих, що вже обговорюється в міжнародних оглядах white-collar litigation.
Ключові слова: захисник; обшук; негласні слідчі дії; допустимість доказів; відеофіксація; повторна експертиза; стаття 191 КК; право на захист; процесуальні порушення.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
596.41 KB
Контрольна сума :
(MD5):f797ee30c10649edcfd4c54c4f92855e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International