Переклад філософської спадщини Фрідріха Ніцше крізь призму герменевтики (на матеріалі твору "Also sprach Zarathustra" та його перекладу українською, виконаному А. Онишком)

Галій Р. П. Переклад філософської спадщини Фрідріха Ніцше крізь призму герменевтики (на матеріалі твору "Also sprach Zarathustra" та його перекладу українською, виконаному А. Онишком) : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька» / наук. кер. Н. Лалаян. Київ, 2025. 91 с.

Магістерська робота присвячена дослідженню категорій «прозорості» та «непрозорості» перекладача в межах герменевтичного аналізу перекладу філософського твору Фрідріха Ніцше «Also sprach Zarathusta» українською мовою (переклад Анатолія Онишка). Актуальність теми зумовлена необхідністю осмислення ролі перекладача як інтерпретатора багатозначного тексту, зокрема філософського, де важливу роль відіграє не лише мовна, а й концептуальна точність.
Об’єктом дослідження виступають категорії «прозорість» / «непрозорість» у герменевтиці та в теорії перекладу, а предметом — їх вплив на інтерпретацію авторських ідей і сприйняття філософського дискурсу читачем.
Метою дослідження є аналіз перекладацьких стратегій, що свідчать про прозору або непрозору позицію перекладача, з урахуванням збереження філософських концептів, стилістичної індивідуальності
Ніцше, метафоричності, афористичності та ритмічної структури тексту. Методологія дослідження спирається на герменевтичний підхід, дискурс-аналіз, описово- аналітичний та зіставний методи, а також перекладацький аналіз для встановлення впливу суб’єктивних перекладацьких рішень на смислову наповненість тексту.
Результати дослідження підтверджують, що баланс між прозорістю та непрозорістю перекладача є ключовим чинником для адекватної передачі ніцшеанської філософії. Робота демонструє, що перекладачеві доводиться свідомо варіювати рівень інтервенції, аби не спростити філософську глибину і водночас забезпечити зрозумілість для цільового читача. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих висновків і прикладів у навчальних курсах з філософського, художнього та герменевтичного перекладу, а також у розвитку критичного перекладацького мислення.