ШЕВЧЕНКОВІ АФОРИЗМИ ЯК РЕТРАНСЛЯТОРИ НОВИХ МЕДІЙНИХ СМИСЛІВ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
26 грудня 2024 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
27, ч. 2
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
147
Кінцева сторінка :
161
Цитування :
[APA 7] СИЗОНОВ, Д. (2024). ШЕВЧЕНКОВІ АФОРИЗМИ ЯК РЕТРАНСЛЯТОРИ НОВИХ МЕДІЙНИХ СМИСЛІВ. Шевченкознавчі студії, (27, ч. 2), 147–161. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/147-161
[ДСТУ] СИЗОНОВ Д. ШЕВЧЕНКОВІ АФОРИЗМИ ЯК РЕТРАНСЛЯТОРИ НОВИХ МЕДІЙНИХ СМИСЛІВ. Шевченкознавчі студії. 2024. № 27, ч. 2. С. 147—161. DOI: 10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/147-161 (дата звернення: 30.07.2026).
Вступ. У статті виявлені і проаналізовані нові рефлексії на тексти Тараса Шевченка в медійному просторі. Акцент зроблено на Шевченкових афоризмах, які набувають нових смислів у масовій комунікації, зокрема наголошується на суспільно-політичних, економічних, мистецько-культурних процесах в Україні, які супроводжуються текстами Т. Шевченка для підсилення аргументації та фактажу поданого матеріалу. Використання афористики Шевченка спирається на фонові знання реципієнтів, адже передбачуваний ефект впливу на аудиторію можливий лише за «правильного» конструювання медіатексту.
Методи. Для аналізу інформаційного простору України були використані методи медіамоніторингу та інформаційного скринінгу. Традиційно в медіалінгвістиці такі методи дозволяють провести комплексну діагностику медійних джерел. Ми скринінгували інфопростір в часи суспільно-політичних зрушень (2000-ті рр.), що допомогло довести універсальну роль Шевченкових афоризмів у текстах медіа: це стосується як позитивних (культурно-просвітницькі акції і проєкти, спортивні змагання та ін.), так і негативних (суспільно-політичні кризи, війна й революції та ін.) подій, в яких використовуються афоризми Т. Шевченка у статусі прецедентних феноменів.
Результати. У заголовках та лідах (підзаголовках елементах медіастатті) Шевченкові афоризми використовуються для привернення уваги та імпліцитного впливу, в заголовках помічаємо іншу мету використання афоризмів – емоційно-експресивну. Часто в заголовках афоризми застосовують як апелятиви до соціальної дійсності: йдеться фактично про афоризми-інтертекстеми, що покликані описати сучасність із опертям на авторитетну думку Шевченка, актуалізовану в нових умовах.
Висновки. Проаналізувавши масив медійних текстів із використанням Шевченкових афоризмів, можемо констатувати, що особливо актуальними виявляються афоризми-інтертекстеми, повʼязані з Україною – «Нема на світі України…», «Борітеся – поборете», «Як умру, то поховайте мене на могилі…» та ін. Вони здатні адаптуватися до різних соціальних контекстів (революційні події, політичні процеси, економіко-правові зрушення та ін.), що дозволяють формувати «спіраль» смислів, ритмічно повторюючись у різний час. А відтак формуються і нові смисли, що вдало реінтерпретуються медійниками.
_____________
Список використаних джерел
Боронь, О. (2022). Ніже тії коми… Студії над Шевченковою творчістю. Київ : Критика.
Гнатюк, Л. П. та ін. (2020). Шевченкове слово в мовах світу : словник-довідник. Київ : ВПЦ «Київський університет».
Євтушина, Т. О. (2016). Прецедентні феномени політичного дискурсу (на прикладі промов Петра Порошенка). Вісник ОНУ. Серія Філологія. Т. 21, вип. 2(14). С. 73-78.
Єрмоленко, С. (ред.) та ін. (2016). Територія мови Тараса Шевченка: монографія / [С.Я. Єрмоленко, Г.М. Вокальчук, А.Ю. Ганжа, Л.П. Гнатюк, Г.М. Сюта]; за ред. С.Я. Єрмоленко. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго.
Забужко, О. (2017). Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. Вид. 5-те, перегл. і допов. Київ : Видавничий дім «Комора».
Левицька, О. (2022). Видавниче переосмислення спадщини Григорія Сковороди у ХХІ столітті. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія «Філологія», 91. С. 21-30.
Медіалінгвістика: словник термінів і понять (2014) / Л. Шевченко, Д. Дергач, Д. Сизонов. Київ : ВПЦ «Київський університет».
Мойсієнко, А. К. (2013). Слово в системі Шевченкового тексту: поетика декодування: монографія. Київ : ВПЦ «Київський університет».
Петренко, А. С. (2019). Універсальні та національні прецедентні феномени у заголовках українських медійних видань. Культура слова, 90. С. 165-175.
Плясун, О. (2021). Тарас Шевченко в зарубіжних медіа: лінгвоіміджевий дискурс. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 42, 104-121. https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.104-120
Росовецький, С. К. (2020). Шевченко. Сучасна біографія. Київ: Дух і Літера.
Сизонов, Д. Ю. (2020). "Чорна рада" П. Куліша в сучасній медійній інтерпретації: функціонально-стилістичні перипетії In Пантелеймон Куліш: рефлексія з відстані у 200 років [колективна монографія] / Наук. ред. Л.І. Шевченко. Київ : ФОП Росовецький-Гіндич О. С.
Сергеєв, М. (2018). Філософський смисл поезії Т. Г. Шевченка у мас-медіа сучасного українського інформативного простору. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика, 44. С. 189–202. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2018.44.9368
Puszak, L. (2018). Твори Лесі Українки у світлі рампи сучасного театру. Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza I Dialog, 7, 135–152. https://doi.org/10.14746/kw.2017.7.11
Wynnyckyj, М. (2020). Unravelling the Ukrainian Revolution: “Dignity,” “Fairness,” “Heterarchy,” and the Challenge to Modernity. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 7, 123–140. https://doi.org/10.18523/kmhj219663.2020-7.123-140
Методи. Для аналізу інформаційного простору України були використані методи медіамоніторингу та інформаційного скринінгу. Традиційно в медіалінгвістиці такі методи дозволяють провести комплексну діагностику медійних джерел. Ми скринінгували інфопростір в часи суспільно-політичних зрушень (2000-ті рр.), що допомогло довести універсальну роль Шевченкових афоризмів у текстах медіа: це стосується як позитивних (культурно-просвітницькі акції і проєкти, спортивні змагання та ін.), так і негативних (суспільно-політичні кризи, війна й революції та ін.) подій, в яких використовуються афоризми Т. Шевченка у статусі прецедентних феноменів.
Результати. У заголовках та лідах (підзаголовках елементах медіастатті) Шевченкові афоризми використовуються для привернення уваги та імпліцитного впливу, в заголовках помічаємо іншу мету використання афоризмів – емоційно-експресивну. Часто в заголовках афоризми застосовують як апелятиви до соціальної дійсності: йдеться фактично про афоризми-інтертекстеми, що покликані описати сучасність із опертям на авторитетну думку Шевченка, актуалізовану в нових умовах.
Висновки. Проаналізувавши масив медійних текстів із використанням Шевченкових афоризмів, можемо констатувати, що особливо актуальними виявляються афоризми-інтертекстеми, повʼязані з Україною – «Нема на світі України…», «Борітеся – поборете», «Як умру, то поховайте мене на могилі…» та ін. Вони здатні адаптуватися до різних соціальних контекстів (революційні події, політичні процеси, економіко-правові зрушення та ін.), що дозволяють формувати «спіраль» смислів, ритмічно повторюючись у різний час. А відтак формуються і нові смисли, що вдало реінтерпретуються медійниками.
_____________
Список використаних джерел
Боронь, О. (2022). Ніже тії коми… Студії над Шевченковою творчістю. Київ : Критика.
Гнатюк, Л. П. та ін. (2020). Шевченкове слово в мовах світу : словник-довідник. Київ : ВПЦ «Київський університет».
Євтушина, Т. О. (2016). Прецедентні феномени політичного дискурсу (на прикладі промов Петра Порошенка). Вісник ОНУ. Серія Філологія. Т. 21, вип. 2(14). С. 73-78.
Єрмоленко, С. (ред.) та ін. (2016). Територія мови Тараса Шевченка: монографія / [С.Я. Єрмоленко, Г.М. Вокальчук, А.Ю. Ганжа, Л.П. Гнатюк, Г.М. Сюта]; за ред. С.Я. Єрмоленко. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго.
Забужко, О. (2017). Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. Вид. 5-те, перегл. і допов. Київ : Видавничий дім «Комора».
Левицька, О. (2022). Видавниче переосмислення спадщини Григорія Сковороди у ХХІ столітті. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія «Філологія», 91. С. 21-30.
Медіалінгвістика: словник термінів і понять (2014) / Л. Шевченко, Д. Дергач, Д. Сизонов. Київ : ВПЦ «Київський університет».
Мойсієнко, А. К. (2013). Слово в системі Шевченкового тексту: поетика декодування: монографія. Київ : ВПЦ «Київський університет».
Петренко, А. С. (2019). Універсальні та національні прецедентні феномени у заголовках українських медійних видань. Культура слова, 90. С. 165-175.
Плясун, О. (2021). Тарас Шевченко в зарубіжних медіа: лінгвоіміджевий дискурс. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 42, 104-121. https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.104-120
Росовецький, С. К. (2020). Шевченко. Сучасна біографія. Київ: Дух і Літера.
Сизонов, Д. Ю. (2020). "Чорна рада" П. Куліша в сучасній медійній інтерпретації: функціонально-стилістичні перипетії In Пантелеймон Куліш: рефлексія з відстані у 200 років [колективна монографія] / Наук. ред. Л.І. Шевченко. Київ : ФОП Росовецький-Гіндич О. С.
Сергеєв, М. (2018). Філософський смисл поезії Т. Г. Шевченка у мас-медіа сучасного українського інформативного простору. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика, 44. С. 189–202. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2018.44.9368
Puszak, L. (2018). Твори Лесі Українки у світлі рампи сучасного театру. Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza I Dialog, 7, 135–152. https://doi.org/10.14746/kw.2017.7.11
Wynnyckyj, М. (2020). Unravelling the Ukrainian Revolution: “Dignity,” “Fairness,” “Heterarchy,” and the Challenge to Modernity. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 7, 123–140. https://doi.org/10.18523/kmhj219663.2020-7.123-140
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
413.53 KB
Контрольна сума :
(MD5):da3696cbc292b5258bcd04c704b11abe
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International