Ретроспективний аналіз туристичних зв’язків Україна – КНР

Комлєва, М. О. (2026). Ретроспективний аналіз туристичних зв’язків Україна – КНР. Географія та туризм, (83), 26–32. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.83.26-32

Метою статті є комплексний аналіз розвитку туристичних зв’язків між Україною та Китаєм з початку ХХІ ст. до пандемії COVID-19 із визначенням ключових тенденцій, факторів впливу та особливостей формування взаємних туристичних потоків. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі Китаю як одного з провідних центрів міжнародного туризму, а також необхідністю поглиблення співпраці України з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону в туристичній сфері. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення статистичних і аналітичних даних щодо розвитку туристичної політики України та Китаю. Використання ретроспективного підходу дозволило простежити еволюцію українсько-китайських туристичних зв’язків, виокремити етапи їх активізації та виявити вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на їх динаміку. Результати. У результаті дослідження встановлено, що активізація туристичних потоків між країнами була зумовлена поєднанням інституційних, економічних і соціокультурних факторів. Серед ключових чинників визначено лібералізацію візового режиму, впровадження електронних віз, розвиток туристичної та транспортної інфраструктури, зростання рівня доходів населення Китаю та формування потужного середнього класу. Важливу роль відіграли маркетингові заходи з просування України на китайському туристичному ринку, участь у міжнародних виставках і розвиток міждержавного співробітництва. Окрему увагу приділено характеристиці туристичного продукту України, орієнтованого на китайських туристів. Встановлено, що найбільшим попитом користуються культурно-пізнавальний, діловий, екологічний та «темний» туризм, а також об’єкти всесвітньої культурної спадщини. Визначено роль унікальних туристичних атракцій, зокрема історико-культурних пам’яток, природних ресурсів у формуванні туристичної привабливості України для громадян КНР. Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні системного ретроспективного аналізу туристичних зв’язків між Україною та Китаєм, а також у поглибленні уявлень про вплив ментальних, культурних і поведінкових особливостей китайських туристів на формування туристичного попиту. Обґрунтовано необхідність адаптації туристичного продукту до специфіки споживчої поведінки китайських туристів. Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні перспективних напрямів розвитку в’їзного туризму з Китаю, а також у розробці рекомендацій щодо ефективної взаємодії з китайськими партнерами з урахуванням культурних особливостей ведення переговорів. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади, туристичними підприємствами та науковцями для формування стратегій розвитку туристичної галузі України.