Ідіоми в журналістському висвітленні дипломатії: проблеми перекладу

Орел, А., & Стоянова, І. (2025). Ідіоми в журналістському висвітленні дипломатії: проблеми перекладу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (38)), 86-91. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.12

Вступ. Досліджено труднощі та стратегії перекладу ідіом у дипломатичному дискурсі, з особливим акцентом на їхньому вживанні в сучасних журналістських текстах. Наголошується на важливості культурного розуміння для ефективної передачі тонких відтінків і значень, притаманних дипломатичній мові. Дипломатичні ідіоми, які часто використовуються для непрямого вираження складних понять, становлять значні труднощі для переклада через їхні міцні культурні зв'язки, відтінки семантики та ймовірність неправильного тлумачення.
Методи. Матеріалом дослідження є медійні тексти (інтернет-видання, газети, журнали) та їхні переклади. Застосовано описовий аналіз для класифікації дипломатичних ідіом та вивчення їхніх функцій, семантичний аналіз для дослідження значень і прагматичних відтінків, а також порівняльний підхід для оцінювання англійських ідіом та їхніх українських еквівалентів. Перекладацький аналіз оцінює такі стратегії, як еквівалентність, калькування, описовий та антонімічний переклад та опущення. Контекстуальний аналіз досліджує ідіоми в політичних промовах і медіа-текстах для розуміння їхнього конкретного застосування. Ця комплексна методика забезпечує всебічне дослідження ідіом у дипломатичному дискурсі.
Результати. У дослідженні виявлено та класифіковано англійські ідіоми, пов'язані з дипломатією, за шістьма семантичними групами: конфлікт і врегулювання, двозначність і ухилення, влада і перевага, результати і прогрес, дипломатія і формальність, офіційні заходи і стратегічна поведінка. Проаналізовано різні перекладацькі стратегії, зокрема використання автентичних фразеологічних аналогів (еквівалентність), запозичення (калькування), описове відтворення (пояснювальний переклад), використання антонімів із коригуванням заперечення (антонімічний переклад) та випадки, коли ідіоми не перекладаються безпосередньо (опущення). Особлива увага приділяється збереженню нюансів і тонкощів дипломатичного дискурсу.
Висновки. У статті вказано на вирішальну роль точного перекладу в дипломатії. Неправильне тлумачення, зокрема ідіом, може призвести до значних непорозумінь і навіть до ескалації політичної чи культурної напруженості. Кваліфіковані перекладачі є запорукою чіткої і точної комунікації в дипломатичному середовищі, а отже, сприяють налагодженню ефективних міжнародних відносин. Також наголошено на необхідності спеціалізованих знань і постійної адаптації перекладацької практики до мінливого дискурсу в різних культурних контекстах.