Суспільно-політична позиція Григорія Голоскевича

Журнал :
Випуск :
2(141)
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
27
Кінцева сторінка :
31
Цитування :
[APA 7] Могильний, Л. П., & Лященко, О. (2019). Суспільно-політична позиція Григорія Голоскевича. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (2(141)), 27–31. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2019.141.6
[ДСТУ] Могильний Л. П., Лященко О. Суспільно-політична позиція Григорія Голоскевича. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2019. № 2(141). С. 27—31. DOI: 10.17721/1728-2640.2019.141.6 (дата звернення: 25.07.2026).
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. в середовищі української інтелігенції сформувалася думка про особистий внесок кожного для становлення своєї Батьківщини у сфері науки і культури. Одним із тих, хто відгукнувся на подібний неофіційний заклик, став Григорій Костянтинович Голоскевич. До 1917 р. він працював у петербурзькому видавництві "Друкар", потім, переїхавши у серпні 1917 р. до Києва, увійшов до складу Української Центральної Ради та вступив до Української Партії Соціалістів-Федералістів на чолі з С. Єфремовим, підтримував Українську Народну Республіку у боротьбі проти більшовиків. У дослідженні проаналізовано еволюцію поглядів Г. Голоскевича протягом революційних подій та боротьби за незалежність 1917–1920-х рр. Установлено його автономістські переконання, які він сприйняв у результаті роботи з представниками української громади Петербурга та участі в українському національному русі. Поступово, як і більшість учасників українського національного руху, Г. Голоскевич прийшов до необхідності створення української держави, яка могла б остаточно розв'язати національні, соціальні, економічні та науково-освітні проблеми українського народу. Одним зі шляхів такого самоствердження стала наукова робота вченого в галузі мовознавства. Прихованою сторінкою діяльності Г. Голоскевича стала його участь у підпільних антибільшовицьких об'єднаннях, зокрема Братстві української державності, що існувало до 1924 р. Завданням організації було припинення протистояння між українцями під гаслами української державності і вирішення соціальних питань. Установлено, що учасники БУД намагалися стати координаційним центром національного руху на території Київщини, засуджували більшовицьку політику воєнного комунізму, з недовірою і обережністю ставилися до НЕПу й політики українізації. В українській і зарубіжній історіографії тема дослідження до цього часу практично не розглядалася, тому питання суспільно-політичних поглядів діячів українського національного руху є надзвичайно актуальним, зважаючи на те, що персоналії так званого "другого плану в українському русі" майже не отримали наукового висвітлення.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

293.65 KB

Контрольна сума :

(MD5):6ced77f8049afec9b33f1607116fc8f3

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International