Особливості відтворення найменувань їжі з української мови французькою (на матеріалі роману С. Андрухович «Фелікс Австрія» та його французького перекладу)

Ляшенко А. В. Особливості відтворення найменувань їжі з української мови французькою (на матеріалі роману С. Андрухович «Фелікс Австрія» та його французького перекладу) : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035.055 Філологія (романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька / наук. кер. І. В. Смущинська. Київ, 2024. 137 с.

Переклад найменувань їжі відіграє ключову роль в аспекті глобальної культурної взаємодії, а тому потреба комплексного аналізу адекватного відтворення українських найменувань їжі в умовах зростання інтересу іноземців до української культури зумовлює актуальність дослідження.
Об’єкт дослідження становлять українські найменування їжі та їхні французькі відповідники, а предметом дослідження є способи перекладу українських найменувань їжі французькою мовою.
Метою дослідження є визначення труднощів і способів відтворення українських найменувань їжі французькою мовою на матеріалі роману С. Андрухович «Фелікс Австрія» та його французького перекладу, виконаного І. Дмитришин.
Для досягнення мети було виконано низку завдань: проаналізовано історію дослідження концепту їжа в гуманітарних науках, розглянуто проблеми визначення глютонічного дискурсу й місце найменувань їжі в глютонічній лексичній системі, досліджено класифікації найменувань їжі та запропоновано власний розподіл цих лексем, оглянуто труднощі перекладу найменувань їжі й класифікації перекладацьких трансформацій, здійснено аналіз відтворення українських найменувань їжі французькою мовою на матеріалі дослідження.
Методи дослідження, застосовані у роботі, включають аналіз та синтез, класифікацію, елементи індуктивного й дедуктивного методів, описовий, лінгвокультурний, порівняльний, інтерпретативний методи, семний, контекстний та трансформаційний аналізи.
Аналіз перекладу найменувань їжі в романі показав, що усталеними відповідниками відтворюються, як правило, назви продуктів, інгредієнтів та деякі спільні для обох культур назви страв та напоїв. Здебільшого було застосовано трансформації: лексичні (генералізація, конкретизація, транскрибування тощо), граматичні (заміни частин мови та категорії числа), лексико-граматичні (перестановка, описовий переклад тощо). У відтворенні культурно- й регіонально- маркованих одиниць та експресивних демінутивних форм найчастіше втрачаються ці додаткові аспекти. Полісемічні назви відтворено з огляду на контекст або суб’єктивне бачення перекладача. Не менш складним є відтворення багатокомпонентних найменувань, де застосовуються комплексні трансформації. У деяких випадках вихідні одиниці відтворено неадекватно.
У зв’язку з вище перерахованими труднощами, проблема перекладу найменувань їжі залишається актуальною та перспективною для майбутніх перекладознавчих досліджень у цій галузі.